Учора у виданні volyn24 вийшов матеріал з позицією колишнього «головного архітектора міста» Олександра Балана щодо реконструкції вулиці Лесі Українки. Звісно, справа журналістів – висвітлювати різні точки зору. Проте, спробуймо проаналізувати позицію екс-очільника архітектурної сфери міста по окремих його аргументах.
У інтерв’ю пан Олександр стверджує, що реконструкція вулиці Лесі Українки пов’язана з тим, що треба замінити аварійні лотки водовідведення. Тож тут можна побачити абсолютно не ту аргументацію, котра наводилася лучанам від початку, коли міські чиновники говорили про те, що реконструкція проводиться задля підвищення рівня туристичної привабливості міста.
Окрім цієї суперечності, хочеться акцентувати увагу й на тому, як Олександр Балан відзивається про тих небайдужих лучан, котрі намагаються протидіяти корупційним схемам на так званих реконструкціях та нищенні історії й зелених насаджень. Він стверджує, що начебто були активісти, до яких «примкнули» зацікавлені депутати, а відтак ця протидія стала нічим іншим, аніж політичним шоу. У цьому контексті хотілося б зазначити, що обрана доволі потужна, хоча й примітивна схема «нейтралізації» опонентів. І залишається лише сподіватися, що вона не стане прецедентом у подальшому. Інакше будь-яких небайдужих лучан можна звинуватити у співпраці з певними депутатами. Серед великої кількості обранців народу неодмінно знайдуться ті, хто бачить питання схожим чином. Тому готова ціла схема: «Хочеш звести нанівець контраргументи представників громади? Знайди депутатів зі схожою думкою та звинувать їх у співпраці».
При цьому, навіть якщо гіпотетично й припустити таку співпрацю, якби вона була, виникає питання – а чи не є ті самі депутати представниками громади? Чи депутат, котрий піднімає певні проблеми – апріорі злочинець? Так і напрошується висновок: «Є хороші депутати, а ще «погані активісти» та «погані депутати», які заважають працювати хорошим депутатам». І байдуже, що працювати в напрямку спотворення чи, як мінімум, знеособлення міста.
Крім того, здивувало, як пан Олександр пояснює причину протесту значної частини громади проти нинішнього проекту реконструкції вулиці Лесі Українки. За його словами, ці насртої вибухнули на фоні низьких заробітних плат, високих тарифів на комунальні послуги та інших негараздів. Але де тоді причинно-наслідковий зв’язок? Чи пан екс-головний архітектор міста вважає, що люди, які виступали проти зрубування дерев, саме у зелених насадженнях бачать запобігання росту цін та комунальних тарифів?
Щось явно не складається до купи у цій аргументації. Чи не так?
Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесь