«Муніципальний неонацизм» команди Палиці.

25.09.2020 року на одному з новинних ресурсів м. Луцька, підконтрольних нардепу Ігорю Палиці, з’явилась замовна стаття проти відомого лучанина, що вже багато років активно та аргументовано викриває злочинні дії місцевої влади та її корупційні схеми. Інформаційна «качка» не отримала жодної підтримки читачів, які одноголосно стали на захист суб’єкта незграбної інформаційної «заказухи». Тоді в дію були кинуті перевірені бійці - представники Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради. Вони і намагались підігріти негатив лучан своїми коментарями в соціальних мережах.

До болю знайома риторика з недавньої історії одного з цих «штатних» коментаторів, підписаного як «Артур Вірний», про «Совковий біомусор», відразу привернула нашу увагу. Адже поняттям «біологічне сміття», по відношенню до людей, користувалися хіба німецькі нацисти, маючи на увазі під ним ромів, євреїв і частину слов'ян. 

Ми вирішили поцікавитися, хто ж в дійсності стоїть за цим відвертим красномовним коментарем. Те, на що вдалось натрапити, виявилось цілою системою, що створюється сьогодні з молодих людей.

І так, по порядку. Як виявилось, сторінка в Facebook належить лучанину Артуру Косюру, 1997 року народження, що веде її з 2011 року. Звернення до Гуглу дало результат. З першого документа, що попався на очі, виявилось, що розпорядженням в. о. луцького міського голови Г. Пустовіта, 18 квітня 2019 року Артур Сергійович Косюр був прийнятий «на посаду інспектора відділу протидії стихійній торгівлі департаменту муніципальної варти Луцької міської ради». Та йому, окрім штатного посадового окладу, одразу ж було призначено і «надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 30 відсотків посадового окладу». 

12 червня 2019 року  його було переведено на посаду інспектора відділу контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, а 26 червня 2020 року – знову повернуто на посаду інспектора відділу протидії стихійній торгівлі департаменту муніципальної варти.

Пан виявився не просто рядовим громадянином, а представником виконавчого органу Луцької міської ради. Тож ми вирішили дізнатись більше про цю публічну особу та посадовця. Хто ж цей юнак на фото, який під час робочого дня вважає допустимим називати лучан, з чиїх податків отримує заробітну плату та премії, «біомусором»?

Як виявилось, це випускник «міліцейського ліцею» - «Луцького навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ст. - правознавчого ліцею з посиленою фізичною підготовкою Луцької міської ради Волинської області». 

У 2014 році Артур Косюр вступив до СНУ ім. Лесі Українки на Факультет філології та журналістики за напрямом «Журналістика». Проте, як свідчать документи, успішність Артура у вузі бажала кращого. А ось на рольові ігри в сумнівного дотепника хлопець завжди мав хист (повне відео сольного номеру ТУТ).

Зберіг він цю традицію й працюючи в Муніципальній варті. 

Зрештою, про результати академічних досягнень молодика при вступі до магістратури свідчить 17-та позиція з 19-ти («Журналістика і соціальні комунікації»), 90-та зі 106-ти («Право»), 48-а з 49-ти («Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»), 21-ша з 29-ти («Публічне управління та адміністрування»), 45-та з 45-ти («Міжнародні економічні відносини»). 

Доволі красномовним є і факт посідання ним 90-ї зі 106 претендентів позиції у підсумковому списку при спробі вступу на навчання за спеціальністю «Право». Хоча на це не зважала Луцька міська рада, яка приймає його на роботу на відповідальну посаду інспектора. Мабуть, на їх думку, посадовець не повинен чітко знати права та обов’язки громадян, а повинен просто ганяти та забирати останнє у бабусь, яких луцькі чиновники позбавили права законної торгівлі на ринках.

Але йдемо далі.

Всім досвідом роботи екс кандидата в поліціянти та журналісти, до зайняття відповідальної посади інспектора в ЛМР,  була лише двомісячна робота охоронцем в луцькому готелі «Noble», що належить Ігорю Палиці. Та ще вісім місяців в охоронній фірмі ПП «Кобра Луцьк», директором якої був Володимир Поліщук (колишній заступник начальника УМВС у Волинській області) - вітчим «смотрящего» від Палиці - радника міського голови м. Луцька. Зауважимо, що Інтереси ПАТ «Універмаг Луцьк», до якого належить цей готель «Noble», на підставі довіреності представляв той самий Поліщук Ігор Ігорович, юрисконсульт БФ «Новий Луцьк», чинний радник Луцького міського голови та голова фракції «УКРОП» в Луцькій міській раді. 

Не зважаючи аж на річний досвід роботи простим охоронцем амбітний Артур Косюр, будучи студентом, робить невдалу спробу влаштуватися аж цілим начальником охорони, зазначаючи бажану зарплату у 8000 грн. 

Все ж такі амбіції не були оцінені роботодавцями. Не отримавши пропозицій гідних його вмінь та таланту, через кілька тижнів Артур стримує рівень апетитів та готовий влаштуватися вже просто промоутером. Але… Вже через місяць він стане постійним, незамінним і красномовним інспектором Департаменту Муніципальної варти.

Не менш важливим фактором працевлаштування колишнього рядового охоронця мабуть таки стала і його дружина – Сандра Косюр (дівоче прізвище Міненко). Пані, 1990 року народження, з 2016 по 2019 р. р працювала у Луцькій міській раді юристом відділу взаємодії з правоохоронними органами та запобігання корупції, а також юристом відділу по забезпеченню роботи адміністративної комісії юридичного департаменту.

У 2019 та 2020 р. р Сандра займала посаду юрисконсульта сектору правової роботи та інформування управління екології та природних ресурсів, згодом – начальника відділу комплексного управління, біоресурсів та природно-заповідної справи управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА. Була вона і членом луцького об’єднання «Самопоміч» та працювала помічницею у депутатки Луцької міської ради Юлії Вусенко.

Але й це не найцікавіше. Нас бентежило  інше: чи могла така людина з таким оточенням свідомо пропагувати «расові цінності»? Та чи могли знати про його світоглядні принципи роботодавці, що оплачують його працю з кишень лучан? 

Відповіді на ці питання нам красномовно дали сторінки Косюра в тій же мережі Facebook. Їх виявилось дві. З них ми і довідались про участь колишнього випускника «міліцейського» ліцею в рядах луцьких футбольних «ультрас», що комфортно прилаштувались під крилом ФК «Волинь». Це чітко відображено на світлинах з життєпису та заставці його сторінки, поруч з жетоном працівника Муніципальної варти. 

Нагадаємо, що Почесним президентом цього клубу є той же Ігор Палиця, а реальним власником, за твердженням журналістів, є «власник» УКРОПу та «За Майбутнє» Ігор Коломойський. 

Цікавим, в цьому контексті, є факт того, що засновником  ТзОВ «Під прицілом», яке належить до групи медіа-ресурсів Ігоря Палиці та є фактично медійним «лайнометом» на опонентів його місцевої команди, є  Стадніцький Олександр Володимирович - директор ДЮСШ «Волинь», що входить до цього ж клубу. Тож не дивно що саме Косюр, як член футбольних структур цього клубу, так стрімко підтримав опубліковану ним інформаційну «качку».

Виявляється, що «муніципал» Косюр ще і підпрацьовує «громадським журналістом». Незважаючи на роботу в виконавчому органі. Ось звідки можливі зливи інформації про громадян, що стали ціллю цих же «муніципалів». 

До футбольного фанатизму Косюра згодом додався і інший. Артур, згідно інформації на його сторінці в ФБ, виявився і прихильником неонацистської організації «Патріот України» (за визначенням експертів Інституту Євроатлантичного співробітництва), що згодом влилась в «Національний корпус», який пов’язують з міністром МВС Аваковим. 

Логотип організації «Патріот України» є красномовним. Адже це дещо змінена емблема 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх» (нім. 2. SS-Panzer-Division „Das Reich“). Ну, звісно, це збіг.

Схоже, що саме в цей час відбувається справжній переворот у його свідомості. Стрічка Косюра починає рясніти світлинами, де він позує поряд з «побратимами», що радісно «зігують».

Не стримується і він сам.

А ось на цьому фото Артур гордо тримає прапор із кельтським хрестом на меморіалі Вічної Слави в Луцьку. Саме тут, на могилах радянських воїнів, що поклали життя в боротьбі з нацизмом. Зважаючи на те, що на цьому пантеоні було зафіксовано ряд актів вандалізму вчинених над надгробками та символами минулої війни, такі світлини ставлять серйозні запитання та навіюють невтішні висновки.

А ось він, покривши прапором з цим же символом дитину, демонстративно прогулюється  по алеях цього ж меморіалу, де похоронені воїни, що поклали життя за звільнення України від нацистської ідеології .

Нагадаємо, що кельтський хрест є одним із найпопулярніших символів, що використовуються сучасними білими націоналістами, расистами та неонацистами. Причиною такої популярності є його використанням норвезькими нацистами під час Другої світової війни. Згідно із офіційної позицією Євросоюзу, цей символ, що позначає вищість білої раси «надлюдей» та використовується в середовищі скінхедів, расистів і неонацистів, є суворо забороненим у ряді країн Європи.

Любов Косюра до нацистської символіки виявилась не випадковою. Ось тут він, разом зі своєю дружиною - чиновницею ОДА, гордо пропагує справжню емблему нацистської 3‑ї танкової дивізії СС «Тотенкопф» (3.SS-Panzer-Division «Totenkopf») на фестивалі «Бандерштат» в Луцьку. 

Саме ця дивізія СС брала участь в боях за місто Ковель в 1944 році, внаслідок чого українське місто було повністю зруйноване та досі оплакує свої чисельні криваві жертви.

Ось цей знак красується на німецькому танку на історичній світлині з Ковеля 1944 року. 

В такій же футболці він красувався на марші правих сил, приуроченому до «Дня захисника» та 76-ї річниці створення УПА, який проходив в Києві 14 жовтня 2018 року в Києві. Він там був як член аваківського «Національного корпусу». У заході брала участь і місцева організація ВО "Свобода", яка теж є підконтрольною нардепу Палиці. Адже перший заступник Палиці, як екс голови Волинської обласної раді, був її представником. 

Ось фото з цієї акції в Києві на сторінці Косюра 14 і 15 жовтня 2018 року.

Найцікавішим тут є не тільки нацистська символіка, а діалог між учасниками фото. З нього ми дізнаємось що фінансистом цього дороговартісного заходу «правих» був той же нардеп Ігор Палиця. Ось так. А люди досі вірять в байки про фінансування цієї скандальної структури Авакова та місцевої «Свободи» з «членських внесків». 

Цю світлину Косюра вже прикрашає інша «расова символіка». Мабуть нею «White boy – «муніципал»» гордо демонструє зверхність «білої раси». До якої, звісно, себе зараховує.

А ось тут він пропагує вже обидва вищезгадувані нацистські символи.

Артур дуже полюбляє речі, що голосно пропагують його життєву «расову позицію». Тому, окрім вищезгаданих нацистських символів, ліве плече Косюра прикрашає й «Чорне Сонце».

Це ще один окультний символ, що широко використовується сучасними неонацистами.

Взятий він теж з нацистської ідеології, адже «Чорне Сонце» прикрашало залу обергруппенфюрерів у замку Вевельсбург, що в минулому столітті виконував роль школи з ідеологічної підготовки офіцерів СС «SS Schule Haus Wewelsburg».

Близьким для Косюра виявився й т.зв. «Гімн Люфтваффе», який полюбляють сучасні неонацисти. Його нинішній «муніципал», що поставлений захищати майно громади, горланить разом з друзями, стрибаючи прямо на стільчиках луцького стадіону.

Незнання нацистських символів спричиняє їх пропаганду навіть через ЗМІ. Так у серпні 2018 року багато луцьких інтернет-видань рознесли новину про те, як «Лучанин зробив тату із зображенням замку Любарта». Але жоден журналіст при цьому не надав значення вище згадуваному нацистському «Чорному Сонцю», що прикрашало верхню частину наколки. Фактично масово пропагуючи його.

Експерт Інституту Євроатлантичного співробітництва в Києві Андреас Умланд назвав організації «С14» та «Патріот України» такими, які можна кваліфікувати як неонацистські, зауваживши і про використання символіки: «Організація не повинна мати стовідсоткового збігу із нацистськими кодами чи символами, щоб її класифікували як неонацистську. Достатньо використовувати схожу, приміром, на свастику символіку».

Однак наш герой навіть не заморочувався «схожістю». Він полюбляє лише оригінали емблем нацистів. А тому абсолютно спокійно та безкарно пропагує їх, як посадовець виконавчого органу.

Але не емблемами єдиними… Погляньте на обрамлення правил, які близькі серцю цього інспектора муніципальної варти.

Підсумовуючи це «свято пропаганди», хочемо зауважити, що згідно внесених поправок в Кримінальний Кодекс України, внаслідок прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», стаття 436-1 його визначає покарання за «Виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, у тому числі у вигляді сувенірної продукції…». Її санкції для дій вчинених особою, яка є «представником влади, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації», передбачають позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Ось так…

Лучан давно не дивує кадрова політика нинішньої команди Палиці. Ось такі кадри підбирає скандально відома керівниця Департаменту муніципальної варти Юлія Сиротинська для обслуговування корпоративних бізнес-інтересів правлячої на Волині та в Луцьку партії «УКРОП» та їх колег, що сьогодні стрімко пруть у новостворену Ігорем Палицею партію «За майбутнє». Саме хлопчаки з невисоким інтелектом, м’язами та неонацистським ідеологічним вишколом та навиками вуличних бійок стали чудовою зброєю проти підприємців та громадян міста, що намагаються протистояти створеній тут «сепаратистській» монополії.

Тож красномовними є відео з сторінки Косюра, де чітко видно як гартуються такі кадри, що нині наповнюють структури місцевої влади, формуючи слухняну армію для місцевих «фюрерів».

А ось так застосовують набуті там навички «Білі хлопці» в чорній формі на громадянах. Але тепер під дахом Департаменту Муніципальної варти.

Їх жертви – підприємці. Вони вимушені захищатись тепер від «муніципальних неонацистів» вже не під червоними, а під жовто-синіми національними прапорами.

Цілком схоже, що колишнім «УКРОПчикам», а нині перебіжчикам до партії «За майбутнє», які керують Луцьком, все ж близька ця ідеологія, що вважає людей за «біомусор». В цьому лучани могли достеменно пересвідчитись з подій останніх років. Тому не дивно, що представникам виконавчого органу міста, яким є Департамент Муніципальної варти, потрібні саме такі перевірені «муніципальні неонацисти», які не жаліють  ані старих, ані малих. Називаючи перших «зомбованим стадом», а других – «нулячим бидлом» та радіють з смертей своїх співгромадян.

Нацисти знищили більшу половину нашого рідного Луцька. Тільки 18 000 лучан єврейської національності стали жертвою «білих хлопчиків» з нацистськими шевронами. Досі кровоточать рани в серцях сотень тисяч сімей українців, що втратили рідних на полях війни з нацизмом. Тож якщо ця чума безкарно знову піднімає голову на теренах Луцька, та ще й під патронатом нинішньої влади… Значить місто таки  хворе, а його громада втрачає імунітет. Ганебний вірус треба негайно лікувати. Жорсткою рукою закону та голосним суспільним набатом.  Інакше вогонь Бухенвальду знову світитиме факелами дороговказу для вибритих «білих хлопчиків», що живуть з нами поруч та вважають лучан «біомусором».