Азійськи традиції нашого виховання

Жорстокість і виховання — однієї барикади товариші. Саме жорстокість є наслідком неправильного і безграмотного виховного процесу. Незнання та байдужість батьків, некомпетентність вчителів та вихователів, історичні і культурні стереотипи часто призводять до трагічних наслідків і ламають особистість дитини. Людство віками шукає підходи до вирішення цих проблем. Педагогічне невігластво та азійські традиції, принесені релігією, попри заклики любові до ближнього, несуть і методи, які досить далекі від принципів гуманізму.

«Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його” (Притч. 13: 25); “Не залишай юнака без покарання: якщо покараєш його різкою, він не помре. Ти покараєш його різкою і спасеш душу його від пекла” (Притч. 23: 13–14); “Різка і викриття дають мудрість; але отрок, залишений у нехтуванні, чинить сором своїй матері” (Притч. 29 : 15); “Карай сина твого, і він дасть тобі спокій і принесе радість душі твоїй” (Притч. 29: 17). Ці цитати дають чітке уявлення про напрямок азійського виховного процесу, який багато століть культивувався і в навчально-виховній системі на наших теренах. Послідовник цієї теорії виховання - єгипетський «Макаренко» - демонструє у скандальному відео «майстер-клас» виховного рукоприкладства «рекомендованою» різкою у середовищі дітей молодшого шкільного віку. Після того, як ролик виплив в Інтернеті, педагог був заарештований. На допиті він заявив, що побиття і тілесні покарання є, на його думку, кращим засобом для дисциплінарного впливу на дітей. Проте азійська виховна традиція і тут виявилася вищою за принципи гуманізму. Як пише єгипетська преса, більшість батьків не засуджує дії вчителя.

Саме педагогічна обмеженість та пасивність батьків несуть в собі вірус негативних родових традицій. Їх незнання, як правильно виховувати дитину, призводять до появи таких відверто садистських випадків, як от у російському Якутську. Ця шокуюча історія трапилася на майданчику поруч зі школою, сучасним храмом виховання. Те, що акуратно відзняли на три «мобільники» «глядачі» цього шоу, змушує здригнутися дорослих людей. Жертву (маленьку третьокласницю) б'ють кулаками і ногами по обличчю її ровесники, штовхають в живіт, тягають за волосся, змушують їсти собачі екскременти;

Страшне видовище. Настільки страшне, що коли це відео потрапило в колонію, яка розташована в окрузі, у бувалих зеків та наглядачів нерви не витримали - вони плакали. А школярі, які записували «шоу» на мобільники, хоч би що… Найбільше шокує те, що за тим, як били 3-класницю Галю, спостерігали аж 22 підлітки і ніхто з них навіть не спробував встати на захист дівчинки, над якою відверто знущалася її колишня подруга. Шокує і те, що це відео першими побачили матусі тих, хто брав участь у звірстві. Здогадуєтеся, що вони зробили? Все правильно! Нікому нічого не сказали і веліли своїм нащадкам стерти запис і вдати, ніби їх там не було! Які мами – такі й діти. В одного з хлопчаків, який спокійно спостерігав за наругою і один раз ліниво ногою штовхнув дівчинку, запитали навіщо він це зробив, той відповів, що хотів дізнатися, чи ще дихає вона ... Ось вам наслідки виховання і релігійних повчань. Всі діти, які брали участь у побитті, - з благополучних сімей, раніше на жодних обліках не перебували. Школярі скоїли злочин, передбачений багатьма статтями закону, але вони ще не досягли кримінально-караного віку, а тому кримінальної відповідальності не нестимуть. Максимум - адміністративна, тобто грошова, відповідальність батьків. І все… Проблема виховної жорстокості хвилює не тільки нас, нею переймається весь світ. Нещодавно у Франції стартувала ціла кампанія боротьби з цією проблемою. France Soir пише, що майже 80% батьків у Франції допускають рукоприкладство у вихованні дітей. 50% з них били дітей, коли тим не було ще й двох років. Фонд дитинства створив повчальний ролик, що змушує дорослих замислитися над тим, до чого призводить шмагання й постійні ляпаси дітям. На відео втомлена мама дає ляпас доньці, яка розлила на стіл какао. Побачивши це, до матері підходить бабуся, обіймає дочку і просить вибачення у неї. Кліп супроводжує текст про те, що батьків, які б'ють своїх дітей, зазвичай самих били в дитинстві.

Нам варто замислитись над побаченим. Жодні релігійні повчання і традиційний досвід не може бути аксіомою. Людині дані мудрість і серце. Тож слід частіше думати і прислухатися до них, щоб краще відчувати скрегіт льодяної байдужості в наших душах, яка породжується жорстокістю. Можливо тоді і наші діти матимуть інші приклади правильного виховання, а не бездумний вірус релігій та традицій, що передається з роду в рід. Час замінити прочуханку і ляпаси плідним діалогом. Адже цей метод - більш успішний і результативний, навіть у переговорах з терористами…