"Оптимізація дурнів"

„Оптимізація” руху громадського транспорту в нашому місті призвела до того, що ввечері в чимало районів дістатися неможливо. „Маршрутний” хаос породжений чинов-ницьким недбальством і вседозволеністю власників машин. Бо від них безпосередньо залежить, який автобус, куди і скільки разів має виїжджати. Олександр Середа, начальник транспортного відділу Луцької міської ради, каже, що його відомство проконтролювати всіх перевізників не може – на 34 маршрути є всього три працівники відділу. А, отже, питання зняте з контролю і кожен водій може легко порушити графік чи взагалі не виїхати тоді, коли йому захочеться. Приблизно так можна пояснити всю ситуацію. 

Мешкаючи в районі автостанції, що на вулиці Конякіна, неодноразово пересвідчувалася в тому, як проблемно ввечері сюди доїхати. Свого часу - з метою „оптимізації” - з цієї вулиці перенесли на Соборності маршрут, котрий курсував у Ківерці. Транспортне завантаження вулиці зняли, а заодно – і можливість людям вчасно дістатися своїх домівок. Нам запропонували альтернативу – маршрут № 2, котрий об’їжджає півміста орієнтовно за 40 хвилин. За цей час дехто із пасажирів встигає в автобусі виспатися, бо зазвичай з центру до автостанції можна доїхати за 10-15 хвилин. Зауважу, що проблема є тільки ввечері – вранці і вдень 17-ий і 28-й маршрути її знімають. Зі слів пана Середи, останній виїзд 28-ої „маршрутки” з вулиці Карбишева має відбуватися о 22.05-22.15 – залежно від дня тижня. Але на власному досвіді пересвідчилася, що так не є. „Це питання сумління перевізників,” – каже керівник транспортного відділу. Таке вичерпне пояснення мене – як жительку цього міста – аж ніяк не задовольняє. Бо коли піднімають вартість проїзду, не поцікавившись нашою думкою, – про сумління чомусь не згадують. І коли висаджують останнього пасажира, не довізши його до потрібної зупинки, бо далі водієві не вигідно одну людину везти – для них це цілком нормально. І поки ми з вами мовчимо, вони далі займаються свавіллям, встановлюючи свої правила. Але ж ми з вами – громада. Ми – керівники цього міста, а не чиновники у тепленьких насиджених кабінетах. Чому ми так легко на все погоджуємося? Чому не відстоюємо себе? Адже наші сусіди - рівняни, львів’яни, івано-франківці - і далі їздять маршрутками за 1,5 грн. І про якусь „економічну невигідність” у них не йдеться. Бо ще жоден перевізник не збанкрутів. А може у Луцьку інакші дороги, люди, врешті-решт – повітря? Чим ми особливі? 

Тим, що - пасивні. Ми настільки зневірені у тому, що корупційного чиновника можна подолати, що ми – господарі, а не раби на своїй землі, що наші руки не підіймаються з опущеного стану. На наших очах крадуть, розтягують комунальне майно – підприємство електротранспорту повільно ведуть до банкрутства, а ми дивимося на все це і мовчимо... Нехай вони багатіють, а ми далі ходитимемо в дурнях.

До слова, Олександр Середа запевнив, що з 2011 року в нашому місті буде запроваджено електронну диспетчерську службу – всі власники „маршруток” повинні до того часу встановити відповідне обладнання. Лише тоді, на переконання начальника транспортного відділу, їх можна буде контролювати. Отже, ще 9 місяців нам треба потерпіти. Тобто, ввечері бажано з дому не виходити, а якщо вже дуже треба – то можна влаштувати собі романтичну пішу прогулянку. Тоді й не буде претензій до руху громадського транспорту.