У Луцькому ПУМі вимагають гроші

У Луцькому Палаці учнівської молоді вимагають кошти. Протягом 9 місяців навчального року батьки, діти яких відвідували 11 групу народного ансамблю сучасного танцю „Міраж” сплачували по 80 грн. щомісячно. Вчитель хореографії – Ірина Михайлівна Слабенко - разом із керівником ансамблю – Оксаною Сергіївною Янюк – придумали байку про те, що 60 грн. з цих коштів спрямовуються на потреби Палацу учнівської молоді, а 20 грн. – на пошиття костюмів. По завершенні навчального року з’ясувалося, що „костюми таким маленьким дітям (5-6 років) не шиють”, а кошти, які в обов’язковому порядку здавали батьки, - „благодійні”. Більше того, Ірина Слабенко почала вимагати гроші за запрошення (!) на звітний концерт – по 10 грн. за одне. Робилося це в ультимативній формі: хто не заплатить – дитина не вийде на сцену. Після того, як деякі батьки почали обурюватися, пані Слабенко нашвидкуруч організувала батьківські збори, на яких пояснила, для чого їй потрібні гроші: “10 грн. - на квиток! Куди ці кошти йдуть? Вони йдуть на запис фонограми, йде голос артистів — зрозуміло, що вам жоден з артистів безплатно записуватися не буде, платиться звукорежисеру, який складає програму, іде оплата за світло, за звук... наступне... на сцені... як то називається? Працівник сцени, який відкриває-закриває куліси. Далі — людина, яка буде сидіти на підсвітці... (згідно із штатним розписом, котрий ми отримали від управління освіти, всі ці люди отримують зарплату з бюджету. То вони ще й практикують заробітчанство за батьківський рахунок? - авт.) Далі — ми замовляємо відеокамеру (у постанові, що її ми отримали від правоохоронців, сказано чітко - відеозйомку ініціювали батьки, а не вчителі. - авт.). В нас іде оплата костюмів, які ми позичаємо. Чому? Бо діти такого віку в нас ніколи не виступали (а як же обіцянки батькам на початку навчального року пошити сценічні костюми їхнім дітям за гроші, які щомісяця здаються? - авт.). Ще емблема замовлялася на сцену — так само ці кошти йдуть. Яблуко, яке в танці, 500 грн. коштує. Тепер порахуйте... ”

Палац учнівської молоді – комунальний заклад, з держбюджету фінансуються дві статті: оплата комунальних послуг і зарплата працівникам. То ж не зрозуміло, кому і за що мала платити хореограф. З її слів, 10 грн. – це зовсім мало, бо "вихованці ансамблю бального танцю платять значно більше – 50 грн. на звітний концерт і ще 50 грн. „благодійних”." Тобто, побори у цьому позашкільному навчальному закладі – явище непоодиноке. А з огляду на те, скільки дітей там навчається, - воно ще й масове.

Втім, співробітники державної служби по боротьбі з економічною злочинністю Луцького міськвідділу внутрішніх справ у цих фактах злочину не розгледіли. У постанові, яку ми отримали, наводяться свідчення директора закладу – Степана Сидорука, керівника ансамблю Оксани Янюк, хореографа Ірини Слабенко – всі в один голос заявили: до збору коштів вчителі не причетні, бо цим займався батьківський комітет з власної ініціативи. Голова останнього — Тетяна Барановська, - як не дивно, це підтвердила. Хоча, вона збирала гроші на мило і рушники, на подарунки вчителям з нагоди новорічних свят, днів народжень і 8-го Березня, на квіти і за запрошення на звітний концерт. До так званої плати за навчання Барановська стосунку не мала. І замість того, щоби захищати інтереси батьків, голова батьківського комітету підтримала вчителя. Ще кілька батьків теж стали на бік Ірини Слабенко, мотивуючи це тим, що сьогодні „за все і скрізь треба платити”. Відчувши підтримку, педагог дозволила собі відвертість – розповіла, що за навчання свого сина платила вчителям ЗОШ № 1, а ще дає йому гроші на іспити в університеті. Вчитель – з таким „примітивним” мисленням і схабаризованою свідомістю - має вчити наших дітей? Та й чи не забагато здирництва як для гуртка комунального закладу, в якому заняття відбуваються всього дві години на тиждень?

„Коли з людини вимагають кошти, має бути чітко вказано, куди і на що вони призначені. Якщо це плата за навчання — то це плата за навчання. Якщо це благодійні кошти, це повинен контролювати батьківський комітет і він має звітувати перед батьками, куди кошти пішли. В нормальних закладах батьківські комітети так і роблять, - пояснив Любомир Назаревич, адвокат юридичного агентства „Укрюрпослуги”. - Якщо в журналі обліку є порожні графи — це підстава, щоби правоохоронним органам зацікавитися роботою людини, яка вела цей облік, як у плані оподаткування, так і в плані правомірності отримання тих коштів.”

Те, що гроші збиралися примусово і саме вчителем, а не головою батьківського комітету, нам підтвердили двоє батьків – Валентина Матвіїшина та Наталія Щербіна. Зі слів Наталії Щербіної, щомісяця вона здавала по 80 грн. Ірині Михайлівні, яка вела спеціальний список. Гроші у неї вимагали й тоді, коли син два місяці не відвідував заняття через захворювання. Тільки коли пані Наталія надала медичні довідки, їй “дозволили” не платити. Але в кінці навчального року Ірина Слабенко звинуватила маму у тому, що вона “зробила” ці довідки. Крім того, повідомила, що її син нічого не вміє. “В кінці навчального року ти дізнаєшся, що дитина, відходивши рік, нічого не вміє... Я кілька разів підходила до Ірини Михайлівни впродовж року, запитувала, вона казала, що все добре. Можна ж було за кілька місяців до звітного концерту сказати, щоб не ходили, що дитина нічого не вміє. А так це було нагле збирання грошей, ” - розповіла Наталія Щербіна.

Довелося забрати з ансамблю свою доньку і Валентині Матвіїшиній — її ситуація майже така ж: дитина місяць не відвідувала занять через хворобу, а гроші з мами все одно вимагали. “Я сказала, що не платитиму. Мені повідомили, що це неможливо, що будуть зі мною розбиратися. Гроші платили вчительці, але в відомості сума не була записана,” - розповіла пані Валентина.

Начальник управління освіти Луцької міської ради Олег Гребенюк пообіцяв з’ясувати всі обставини поборів у Палаці учнівської молоді й у випадку їх підтвердження притягнути до відповідальності причетних осіб: “Збір коштів проводить тільки представник піклувальної ради і працівники бюджетної установи не мають право брати учать у цьому. Це - очевидне порушення. Розібратися в поведінці Ірини Михайлівни необхідно. Якщо ці факти підтвердяться, висновки адміністративного порядку буде зроблено. Тим більше, що вона працює у Палаці учнівської молоді за сумісництвом. Ініціатива може бути хороша, виконання може бути протиправне. “

Під час журналістського розслідування ми виявили ще один цікавий факт. Чимало приміщень у Палаці учнівської молоді здаються в оренду. При цьому один із орендарів платить всього 20 грн. за 1 кв. метр. Тоді як у місті ця цифра удвічі більша. Тим більше, у центральній його частині.

Незрячість працівників міліції і податкової інспекції важко пояснити. Пройшовши етап написання заяв і отримування відповідей, ми переконалася, що звичайній людині дуже важко сьогодні домогтися правди і захисту своїх прав. Правоохоронці не хочуть займатися такими – очевидно, занадто дріб’язковими для них – справами. Тому побори, хабарництво і корупція у нашій державі розквітають. Непрофесійність і халатність працівників міліції стали підставою для нашого звернення зі скаргою на їхню роботу до прокурора м.Луцька пана Даніліна. Завдяки цьому вже розпочалася повторна перевірка за згаданим фактом.