Менти познущались над крішнаїтами

Горохівські міліціонери затримали 5-ох чоловіків – без особливих причин протримали їх у відділку три години, обізвали, взяли відбитки пальців. А начальник тамтешнього райвідділу міліції ще й намагався вдарити одного з них.

Ярослав Гнатюк і Віктор Шевченко - лучани, Олег Шевченко – киянин, Валерій Сорочинський – зі Львова. Всіх їх об’єднало Міжнародне товариство свідомості Крішни. Вони часто їздять містами, щиро даруючи людям пісні, сповнені духовної енергії. Місцеві жителі до них ставляться здебільшого привітно, а як тільки виникають якісь непорозуміння, хлопці не вступають в жодні конфлікти, а просто встають і йдуть. Вони – миролюбні й кажуть, що поважають право на віросповідання кожної людини.

16 липня 2011 року разом із гостем із Санкт-Петербурга, який дуже цікавиться їхньою культурою і приїхав до Луцька на кілька днів, молоді чоловіки вирішили відвідати Горохів. Співали на вулиці поблизу місцевої автостанції і вже почали збиратися їхати далі, коли до них підійшла жінка, яка почала запитувати дозвіл на право співати в її місті. Хлопці поцікавилися, чи вона – мер Горохова, на що почули відповідь: „Я – вище за мера”. З’ясувалося, що це - голова тамтешньої райдержадміністрації власною персоною. Разом із чиновницею прибув і пастир горохівчанських душ – отець Роман, який також висловив свою, так би мовити, небайдужість до того, що відбувається. Бравадно аргументуючи, що його церква – офіційно зареєстрована, він обізвав кришнаїтів „колядниками”, із задоволенням спостерігаючи, як розбираються з його «конкурентами». Чи, бува, не він зініціював міліціонерську „перевірку”, наразі не відомо. Хоча підстав так вважати більше, ніж достатньо. Очевидно, не читав отець Роман ст.5 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації», котра чітко зазначає, що «релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань». А приниження й образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями карається законом. Втім, поведінка священика порівняно із тим, як проявили себе місцеві охоронці правопорядку, - взагалі квіточки.

„Приїхав старший слідчий, він поцікавився нашими документами. Оскільки в одязі не було кишень, то й документів ми з собою не мали, - розповів Ярослав Гнатюк. – Я пішов за правами. Після цього нас повезли у райвідділ. Щойно ми переступили поріг кабінету заступника начальника, як замість „добридень” почули з його вуст нецензурну лайку. Навіть не дізнавшись, хто ми і з якою метою приїхали, він почав погрожувати, що, мовляв, нас посадять, а також глумився з нашого одягу. Кожен у нашому товаристві вважається священнослужителем - ми були одягнені в ряси. І попри таке ставлення, відповідали йому чемно, а у відповідь почули, що ми - „клоуни в спідницях””.

Не встигли хлопці прийти до тями від такого по-справжньому „ментівського” прийому, як у кабінеті з’явився і сам начальник райвідділу. З їхніх слів, він був ще агресивніший. До того ж – добряче напідпитку. „Очевидно я начальнику не сподобався. Хоча нічого неадекватного не робив, я ж – монах і намагаюся підтримувати в собі якості людини, - розповів Олег Шевченко. - Він замахнувся - якби я не відхилився, то отримав би удар. Тоді заступник почав свого керівника заспокоювати і нас вивели з кабінету, аби взяти відбитки пальців.”

Перевищення службових повноважень з боку керівництва Горохівського райвідділу внутрішніх справ – очевидне.  Закон чітко визначає покарання у цьому випадку. До того ж, не мали права працівники міліції брати відбитки пальців без поважних на те причин. В інструкції щодо організації дактилоскопічних обліків вказано вичерпний перелік осіб, яким проводять дактилоскопію: затримані за підозрою у вчиненні злочину або бродяжництво; взяті під варту; які звинувачуються у вчиненні злочину; піддані адміністративному арешту.

Варто зауважити, що „цабе” у погонах зневажливо ставилися не лише до заїжджих кришнаїтів. Вони так само принижували і своїх підлеглих. Але ті, схоже, до цього вже звикли. „На нашому місці міг опинитися хто завгодно. Тим більше, що з нами був громадянин Росії, який приїхав з нами, бо йому це було цікаво. Йому подобається Україна. Він – інтелігентна людина, а тут таке... Ще й відбитки взяли, - поділився враженнями після візиту до Горохова Віктор Шевченко. - Ми всі релігії поважаємо, нікому не заподіюємо шкоди й не агітуємо, аби переходили до нас. Ми просто співаємо.”

Беручи до уваги Постанову пленуму Верховного Суду України N 7 від 28.09.90 «Про застосування   судами  законодавства,  що  регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», яка кваліфікує висловлювання  нецензурних чи брутальних слів образою, оскільки це принижує честь і гідність, та, керуючись вимогами ЗУ «Про міліцію», поведінку начальника і заступника начальника Горохівського РВ УМВС України можна вважати самоправством, що кваліфікується ст.356 ККУ і такою, що грубо порушує Конституційні права та вимоги Статуту патрульно-постової служби міліції України, дискредитує честь офіцера УМВС і принижує гідність представників громади м. Луцька й підпадає під ознаки статті 173 «Кодексу України про адміністративні правопорушення», як хуліганство.

Конституцію в Україні теж ніхто не скасовував. У ст. З, зокрема, сказано: «Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Честь і гідність, недоторканність(!) визнається найвищою соціальною цінністю».

То ж лишається сподіватися, що у цьому випадку обласне управління МВС, а також прокуратура Волинської області дадуть гідну правову оцінку перевищення службових повноважень з боку посадових осіб Горохівського райвідділу внутрішніх справ і порушення прав представників релігійного товариства.