Чи є життя після потопу?

Ірина Кунинець

Новини :: ВОЛИНЬ

Зливові дощі потроху перетворюють Луцьк на Малу Венецію. І водночас оголюють прогалини у роботі комунальних і дорожніх служб. Старі каналізаційні системи давно не дають раду великій кількості води – і під час липневих злив вони знову нагадали про себе. Автівки Луцьком не їздили, а плавали: хтось, не знаючи броду, поліз у воду, а хтось просто вирішив покрутелити перед іншими. 

Громадському транспорту було аж ніяк не до перегонів. Їхні кінські сили вичерпалися ще на мілководді. 

Тепер під час злив у Луцьку доречніше було би сідати у гондоли. Принаймні, і ноги були б сухі, і до місця призначення можна було би дістатися з комфортом. Та ще й неабияка екзотика!

Можливо незабаром купуватимуть гондоли і мешканці вулиці Тухачевського. Адже ями тут розростаються не днями, а годинами – зважаючи на те, скільком легковикам і вантажівкам доводиться щоднини їх міряти. Вуличка ця пролягає майже на виїзді з міста у ківерцівському напрямку. До оптових складів, промислових магазинів і навіть заводу бруківки, що прописалися на ній, доводиться добиратися маневруючи поміж численними ставками. Комусь вдається, а хтось згадує не одну – свою й чужу – маму. 

Здавалося б, найперше, хто зацікавлений у нормальній дорозі на Тухачевського, - тамтешні жителі і підприємці. Але, схоже, у них інший стратегічний план розвитку вулиці: або почати розводити рибу у ставках, або запровадити поромну переправу з одного кінця в другий.

А ще дворові баюри тішать місцевих дітлахів – адже де ще так смачно можна зміряти калюжу! Після рясного дощу між будинками 29А і 31 на вулиці Конякіна – справжнісіньке озеро.

Історики походження назви нашого міста трактують, зокрема, тим, що колись воно розташовувалося на луках, які омивалися водою. Схоже, повертаємося з вами в доісторичний час. Ще трохи – й італійці приїжджатимуть на екскурсії до нас.

 Фото І.Кунинець

Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесь