Де Україна?

Настав ЧАС переосмислити здавалося б усталені поняття. Необхідність переосмислення пов’язана з тим, що український народ знову виявився на перехресті чужих історичних доріг (європейських, московських, азійських, американських тощо, а світоглядно – чужинських) і не має Поводирів-Учителів, які знають, що таке Україна і Як її творити. Адже тільки Вчитель може знати Небесний План творення та пристосувати його до земного.

Судіть самі: географічно Україна ніби має координати в межах континенту Європи і на мапі світу. Але українці живуть в усіх країнах, і поняття КРАЇНИ українців географічно розтікається з кожним ТІЛОМ – там, де є людина, яка називає себе українцем і діє як українець, є реальна Україна. Тож крім тіла в поширенні української суті  грає роль і душа, і Дух, бо тіло без душі не може бути українським, як і тіла інших націй без їх національних душ. А раз так, то, прошу я Вас, географічне поняття України має стосунок тільки до державного утворення з відповідними кордонами. Ви заперечите і скажете, що, наприклад, те саме стосується поляків, турків, китайців і т. д.

Так, панове, але ріжнимося за мовою. Вона визначає національну душу, тобто стосунки з Богом – Небесним і земним Планами.

Мови вирізняють слова, слова вирізняють письмові знаки і звуки. Впираємося в первісне Слово, з якого створено все – Слово Бог і вже за ним можемо щось втямити про народи, які так чи по-іншому влаштували власні стосунки з досі незрозумілим Словом.

Пан Бог дав нам, слов’янам, власну мову - українську, бо вибрав нас представляти його інтереси власною Азбукою і Букварем. Іншим дав мови Алфавітів, ієРОГліфів (рогатих знаків), піктограм тощо. Тож питання мов упирається в здатність кожної творити доступ до божественного – якщо українська безпосередньо пов’язує нас із кодами світовлаштування (це знають Онуки ДАЖБО), то інші мови діють через посередництво похідних понять від мови Богів та інших мов (якщо когось цікавить, як розмовляють Боги, тобто за якими кодами діє Слово Бог, підставте на місце кожної букви слова її значення з Азбуки українців). Якщо не знаєте нашої справжньої Азбуки, то не пхайтеся в розмову розумних людей, а прислухайтеся до українських слів – у більшості поєднано декілька мовних значень. Наприклад, у слові Україна маємо коди Ук-РА-ї-на, зміст у КРАЇ на тощо (більше читайте у статті «Слово Україна – ключ до знання»). А якщо знати, чому букви мають саме такі божественні начерки, то зрозуміємо суть МАТРИЦЬ, за якими Слово Бог творить свої-наші світи.

Зазирнемо в ДУШУ українців і побачимо там дві іпостасі: говорять різними слов’янськими мовами, але ніби про ту саму Україну. Цього «щирі українці» (читайте: «генетичні» патріоти) ніяк втямити не можуть, бо їм здається, що їхні душі є «чисто» українськими з незапам’ятних часів! Таке генетичне роздвоєння душі, погодьтеся, не витерпить жоден із інших націй, які вважають себе повноцінними і геграфічно, і психічно, і духовно, і мовно.

Якщо шукати «винуватих» у роздвоєнні української суті історично, виявиться, що завинили фараони, шумери, царі, москалі, хохли, жиди, язичники і всіляка безтолоч, але не українці.

Отож, панове, типова українська душа постійно перебуватиме на роздоріжжі, поки не позбудеться мовного роздвоєння. НаРАзі «й у Кийові, і ві Львові» переважають суржиківці. Пан СУрЖИК – син Жика – оПАНовує нові простори. Його територія процвітає.

«Генетичні патріоти», тим не менше, також не мають чим захищати власну українськість, бо вони походять від предків, душі яких випотрошили примусовою християнізацією (читайте: новим обовванюванням), перевівши національно орієнтовані ДУШІ зі статусу ОНУКІВ ДАЖБО (не плутати з язичниками) в статус «рабів Божих». І божественна мова тут тільки забезпечує самонавіювання для внутрішнього опору. Але для творення України такого опору мало, потрібна ОПОРА.  Чуєте слово? Потрібні ОП (стрибок!), що від ОРА – ТАТА українського РОДУ, та ПО-РА – час укРАїнського світла! А хто, прошу я Вас, знає про ОРА та його дію в чАСІ достатньо, щоб не творити неоязичництво й неохристиянство, а продовжити сПРАВу трипільців – Онуків Дажбо? ПОРА на стрибок не настане без підготовки Учителів Духу й достойних Учнів. Сучасні правнуки досі не знають, чи вони якось пов’язані з Онуками Дажбо, чи є тільки РА-бами!

Тож звернемося до основного українського редуту – ДУХУ. Він ніколи не покидає вірних України, тому маємо нашу споКОНвічну тяглість наРОДУ. І що ж на КОНу України, яка ідеологія і якого Бога? Географічно, шановні, того, котрого нам нав’язали – не від ВІРИ (читайте: знання істинного) ПРАщурів (читайте: трипільців) узятого, а від КОНстантинопільського ІРОДА мечем насаджену. Які молоді люди знають про це настільки, щоб стати українцями за ДУХОМ ПРАВДИ? Тільки ті, хто ще здатний учитися в Учителів, котрі від ДУХУ, що від світу ПРАВИ. ПРАВА – це ЗАКОН (з А КОН), БОГ. І тільки Він може розсудити нас духовно.  

Бог українців подбав, щоб їхній КОН не міг знищити ніхто, і встановив його у СЕРЦІ кожного! Там  шукаймо і знайдемо Україну!

Звідси висновок: Україна є там, де б’ється СЕРЦЕ кожного, хто володіє українською душею, тілом і українською мовою, тобто почуває себе Онуком Дателя Життя – Слова Бог і здатний розпізнати в Біблії сПРАВжнє та додане чужинцями для ошуканства вірних християн. Україна постане тоді, коли  Вчителі та Учні  Слова Закону збудують власну Цивілізацію, яка виконає Програму життя в Законі.

І настане ЧАС наРОДження України Істинної з руїни Цивілізації «обрізаних» від ЗаКОНу, бо вони вимруть, виРОДившись, а українці – Онуки Дажбо всіх національностей – навчаться жити ЧЕСНО – сПРАВедливо. І знову, як за часів Трипільської Цивілізації, пануватиме простір однієї МОВИ – Слова БОГ і культ Великої Богині Матері. Його маємо осмислити по-сучасному.

Звідси завдання: руйнувати стереотипи, які нас провадять у фізичну, психічну і духовну безвихідь життя.