10 (І – Десять: Де? С Ять). І сталося Це місце У КРАЇ для Плоду Я, що від монолоНА й Тверді Його вмістив МАМАЙ у Просторі своєму.
20 (Како – Двадцять: Два Добре Ци в Ять). І сказав МАМАЙ: Нехай земля сВІСТить про Моє якоМога вПРАВніше і наповнює простір плодами Sела Мого, що від НАС-ІНня у лоні МАЙАМОНИ.
І стало-с-Я так.
І сказав МАМАЙ: Нехай МАЙАМОНА розМІСТить світила на тверді небесній для відділення ЯВИ від НАВИ, і нехай вони стануть знаками і часами уМОВленими, і днями і роками. Нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею.
І стало-с-Я так.
І вЧИНив МАМАЙ обидва світила, - світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зОРІ. І умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею, і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви.
І МАМАЙ побачив, що Це добре.
І сказав МАМАЙ: Нехай в О да вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.
І створив МАМАЙ з води всяку душу живу за РОДом її.
І побачив МАМАЙ, що добре Це.
І наказав: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду і землю.
І сказав МАМАЙ: Нехай ВИДАсть земля живу душу за РОДом її.
І сталося так.
І бачив МАМАЙ, що добре МОНОЛОНО.
30 (Люде – Тридцять: Три Добре Ци в Ять). І сказав МАМАЙ до МАЙАМОНИ: Створімо людину за обРАзом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над усім на землі. І Ці як чоловіка і жінку їх створили.
І поблагоСЛОВили їх – зі Слова звили для багатства свого.
І МАМАЙ сказав до них: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над усім живим на землі. І нехай усе, що від насіння рослинного, беде на їжу Це вам. І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, - уся зелень, ярина на їжу для них.
І сталося так.
І побачив МАМАЙ усе, що вчинили, І ОТО, - вельми добре у слові!
І МАМАЙ глянув на КРАЙ: довКОЛА вилися хвилі, ВОДИли УкРАЙні виднОКОла. ОН і ОНА вдивлялися одне в одного, впізнаючи себе за образом і подобою.
І заняття виЯВИлося НАдскладним, і Жінка взялася виКОНувати настанову на розмноження.
40 (Мислите – Сорок: С О Рок). І свиснув МАМАЙ, і почула жінка ТОЙ клич Його.
НА тобі Те, що тРА мені, - спробувала пояснити чоловікові ПрогРАму стосунків ОНА.
ТОЙ не побачив нічого від НА, але осмислив, що ТО ТРЕ-ба.
ТРАХ! – упало з дерева яблуко на голову чоловікові й розквасилося на дві половини. І зернята виваЛИЛИся з упаковки СеРЦе-вини, і оголили смисл Рци – теЦи - верження сІМЕНІ.
І чоловік упав на землю, уРАжений відкриттям Істини. І серце його забилося, сПОЛохане, і тіло взяли дрижаки.
І жінку пройняло струменем Любові, і ВОНА обняла йОГО ніжно, окутуючи теплом. І відчув чоловік, що твердь його наповнює сила сВОЯ, і ТОЙ став НА власну вісь.
І відчула жінка, що ТОЙ оволодів лоном її.
І ТОЙ, що тРА! – вихопилося слово, і поглинуло тіла обох у любощах кохання.
50 (НАш – П’ятДеСят: Де Сидиш, там п’ядь твоя). І побачив МАМАЙ, що жінка виконала Його настанову, і втішився. І вИРІшив нагородити людей У КРАЇ НАшим благом, що РАЗом від Матері і Жінки Його. І не питав поРАди. Бо Це МАМАЙ уЧИНив.
І насадив МАМАЙ РАй – сад світла НАШого - ув Едені У КРАЇ НА, де Он і ОНА.
60 (Ксі – Шістдесят: Де сидиш, там шест твій). І постав Рай У КРАЇ НА. І ШІСТь доРІГ виходили з Нього до шести точок Ук РАЇ НА, і ШІСТЬ КУТів творили вОНи. У кожному ДІМ Його НАш постав, що за РОДом сВОЇм. І у кожному НАРОД Його постав. І Ук-ожному МАМАЙ дав за мовою своєю, за Азбукою своєю, що від НАшого Трисуття постала за РОДом Його.
І НАказав кожному, що за РОДом Його постав, берегти мову Його, що від Аз Буки Глаголить і Веде Людей.
70 (ОН – Сімдесят: Де сидиш, там сім сходин щаблів твоїх на землі). І МАМАЙ вирашив дати людям У КРАЇ НА землі їхній від світла РА, що у Трисутті Нашому. І дав їм світло від шести променів у тілах обох, щоб Світ Його відчували кожен у світлі його. І дав їм світло від ШЕСТА ТОГО, що у ньому твердь Його чоловіча постала, щоб любов їхня не минала повік.
І сталося сім променів світла пов’язаних, що любов полонила людей Його.
І настановив МАМАЙ світло розуму їхнього, щоб не змарнували любов Його. І дав їм світло сердець, щоб почували любов Його. І дав їм світло Плоду Нашого, щоб бачили мету Його. І дав їм світло бачити все, що від Плоду його.
80 (Покой – ВіСімдесят: Де сидиш, там ОН сПОкій твій береже).
І раювали ВОНИ щодня до висНАження, втаМОВуючи жагу любощів у тілах своїх. І раювали ВОНИ, втаМОВуючи жагу Слова у розМОВАх своїх. І раювали ВОНИ, любуючись довКІЛлям, і Словили Його. І міркували ВОНИ про день вчоРАшній, що минув, і день прийдешній, що настане. І ВІРА заполонила їх у почуваннях величних. І тішилися ВОНИ як малі діти, що МАМАЙ їхній Творець. І ПОКОЙ огортав душі їхні живі, котрі від Трисуття постали.
90 (Червь – Дев’яНоСТО: Де В Ять НО СТОїть). І побачив МАМАЙ, що Діти Його тільки НАсолоджуються життям У кРАЇ. І постановив усталити БукВАР Трисуття Свого і навчити Дітей МАТРІ мислення від зво-РОТ-НОго до ОН.
І не знали ВОНИ, як іменувати все, що постало від Нього. І мислити не вміли, і не могли творити за Словом Його, що в АзБуці Його.
І покликав МАМАЙ чоловіка і сказав: он жінка твоя, котра від Трисуття НАшого і он знак на грудях її від Матері НАшої, і лоно її від Жінки Моєї. І ОСЬ ти від Трисуття НАшого. І на грудях твоїх зНАк від Матері НАшої, а від кОПчика знак ТОЙ від Тверді Моєї. І земля твоя від Трисуття НАшого, і все, що І-снує, від Трисуття НАшого. І дав Я тобі жінку, котРА від Азбуки НАшої, для оволодіння МОВою НАшою, з якої все постало. НАстав час скласти іспит зНАння НАшого У КРАЇ, що від ОН.
І МАМАЙ запитав СиНА Свого про ім’я його.
Аз, - відказав СИН.
Не зуди, а ВІСТуй, - присоромив СиНА за гординю МАМАЙ. – Покажи язик, Азичнику. Ось ЧЕРВЬ сумнівів твоїх, що від Слова НАшого. Це воРОГ твій Слова НАшого, і тверді Моєї у ньому нема. ІстиНА НАша у серці і розумі твоєму, що від Тверді НАшої.
НО! – пробував заперечити СИН, намагаючись обСТО-Я-ТИ власну божественність.
ОСЬ ти і почув Черва свого, а не НА-Уку КРАЮ. Лиш НА початку В КРАЇ своїм ти перший із двох. І тільки третина НАшого у тобі. І третина у жоні твоїй, і третина буде у дитяті вашому. Ось зНАння про цифру ТРИ біля А – першої букви АзБуки НАшої.
Іди й учись ОН-НО у жОНи своєї, поки не втямиш БукВАР МОВи НАшої. Й ім’я тобі дам за освітою твоєю – за світлом Істини, що здобудеш у поті чола твого, на хліб сущий НАм пРАцюючи.
І МАМАЙ провів сумним поглядом Дитя Своє У КРАЙ НА.
І покликав МАМАЙ жінку і сказав: ОН чоловік твій, котрий від Трисуття НАшого, і ОН знак на грудях його від Матері НАшої, і прутень його НА тілі його від Тверді Моєї. І ОСЬ ти від Трисуття НАшого. І на грудях твоїх зНАк від Жінки Моєї, і твоя утроба від живота НАшого. І знаки лона твого від МАТРІ і від ЖОНи моєї. І земля ваша від Трисуття НАшого, і все, що І-снує ОН, від Трисуття НАшого. І дав Я тобі чоловіка, котРИЙ від Азбуки НАшої, для оволодіння МОВою НАшою, з якої все постало, і для запліднення живота твого. І дано тобі продовжити РІД НАШ У КРАЇ. І дано тобі говорити до мужа свого, що зерНО Моє у ньому для творення РОДу його. І належить тобі слухати розумне від нього, і дано мов-ЧАТИ. І дано НАЧАТИ. У тобі мудрість Життя НАшого і міРА у серці твоєму. І серцем осягатимеш розум Наш від чоловіка свого. Ти і ОН є одне, і передаш одне у двоїстості його дитині вашій. І три стане одне. Так від РОДу до РОДу, що помножите Його. І годуватимеш дитя ваше грудьми своїми, що від Матрі і ЖОНи Моєї. І піклуватимешся дитям вашим довічно. І буде муж твій опорою сім’ї вашої, коли поСТУПАТИмеш мудро, і не поглине тебе хіть плоті.
НАстав час скласти іспит зНАння НАшого У КРАЇ, що від НАс.
І МАМАЙ запитав ДОНьку Свою про ім’я її.
БУки, - відказала ОНА.
ВІСТуєш добре за образом НАшим і за подобою НАшою. І дано тобі від Духу, що у Буквах. І складеш із мужем БукВар за Азбукою НАшою, за подобою НАшою. І вчитимете дитя ваше знання НАшого мовою НАшою. Пильнуйте МОВу НАшу, бо втРАтите зв’язок зі Мною тоді, коли зРАдите МОВу НАшу словом неПРАВедним.
І наРОДиш за подобою НАшою Дитя ваше У КРАї НА. І буде ймення йому Дабо – Даний Богом. А тобі ймення даю Матір Свого Слова.
Іди і НАслУХАйся.
І слухала вОНА, і корилася волі Його.
І так було.