Допоможи ближньому –
відрубай сук, на котрому він висить.
- РУНАР! – сказав МАМАЙ, вітаючись до учнів.
- РАNУР! – відказали ОНОї.
- Волощук, поясни прийшлим, що означає НАше привітання.
- БІГли букви Азбуки й кожна мала власне ім’я: Р – Рци, У – Ук, N – Наш, А – Аз. І тільки буква Н не мала імені, бо вона позначала МАТРИЦЮ Дателя Життя Вічного.
- Велещук, продовжуй.
- Коли букви осягнули задум Вічного Бігу, вони стали учнями Школи Характерників під назвою «УкРАїНА». Й домовилися ввічнити набуті знання у привітанні. РУНАР сучасною мовою характерників означає: Твори Україну НАсамперед Твори! РАНУР - Твори НАшу Україну, Твори!
- Чи є запитання у прийшлих? Бох, ти щось хотів?
- Так, Вчителю, питаюся гречно, поясніть, про яку МАТРИЦЮ мовиться.
- Матріон, поясни Бохусу, що ти осягнув.
- Матриця – це невидима для людського ока решітка конструкції Простору Життя. Її творять різні геометричні Тіла Дателя Життя. Решітка має дупла – чотирикутні, трикутні й п’ятикутні, де гніздяться букви Азбуки й висиджують своїх дітей – слова української мови. Як тільки слово дозріє, воно покидає гніздо й починає свій колоБІГ Матрицею. Так твориться рух життя.
- Бохусе, ти ще маєш запитання?
- Так, Учителю, питаюся гречно, а шо то буква Н за тіло Дателя Життя позначає?
- Гуманюк, дай відповідь Бохусові.
- Букв Н позначає дві чаші Тіла Матриці Дателя Життя: чашу Неба, відкриту вгору, і чашу Землі, опущену долу. Чаша Неба наповнена вогненною силою творення, а чаша Землі – водною стихією творення. Шлюб Неба і Землі є символічним знаком творення Життя українського від Дателя Нашого.
- Тихус, що у тебе?
- Вчителю, а Україна – шо? То і наша земля?
- Тихус, а ви з яких яєць вилупилися?
- Міжнародних, казала Мама.
- То й матимете Україну на весь світ, якщо зможете! А не зможете, відрубаємо сук, на котрому висітимете!