100 (Рци – Сто: Слово Тверді ОН). І знову покликав МАМАЙ СиНА свого чоловічого, і сказав: сім’я твоє, що його жОНА твоя носить, Словом Тверді НАшої УкЛАДене, СТОїть много і ТЕЦА від нього. І у ньому Один і два Sеро, що від Мене, Матрі і Матері твоєї. І дано тобі терти ТО своє у ЛОНІ, що мозок від ТОго звільняє. І з ТОго Слово народжується для творення світу свого для багатства НАшого. І вчитимеш Сина свого ТОго, і вчитимеш Доньку свою Азбукою Тверді НАшої, мовою Букваря НАшого. І даю тобі ПРАВо назвати все за іменем своїм, за РОДом своїм, за видом своїм, що від імені твого постало.
ТО яке ім’я твоє?
ОІЦеТворець.
ВІСТуєш добре за обРАзом Нашим і за подобою НАшою. І дано тобі від Духу, що у буквах імені твого. І творитимеш ЯіЦе за РОДом НАшим в утробі жОНи своєї від імені Мого.
200 (Слово – Двісті: Вісті від Двох). І НАзвав ОІЦеТворець все за іменем своїм У КРАЇ НА.
І постала МОВА НАРОДу В КРАЇ НА. І все ставалося за РОДом своїм від кола О і кіла І. І зеренЦе кожне, і яйЦе кожне, і яйЦеклітина кожна, що із них sело всіляке і душа жива множиться.
І побачив МАМАЙ, що добре воно.
300 (Твердь – Триста: Три Слова Тверді Аз). І МАМАЙ уклав у яйцеклітині жінки дРАбиною складені Три Слова Тверді Аз НАшої від Неба і Zемлі.
400 (Ук – Україна како з тверді А). І матриця України прокинулася в утробі Матері КРАЮ. І стало світло від світла, і слово від слова Його за Азбукою Нашою.
500 (Ферт – П’ятсот: П’ять Слів ОН Твердь у СОТИ укладають). І Слова Твердь текла в утробі Матері Свого Слова рікою ОРА, що від ОіЦеТворця воно. І було Слово КОНом, що з А постав. І ставало ЗАКОНом, і буде ЗАКОНОМ від віку до віку свого. Бо МАМАЙ так сказав.
І п’ять кринь стало в утробі Матері Слова Свого. І кожна від ОіЦеТворця свого, котрий рікою ОРА проник у лоно жОНи своєї.
І криня проти крині стала, і спряМОВУвала рукав ріки ОРА свого. І вертілося вОНО за образом спіРАлі Його, прибуваючи і прибуваючи у тілі плоду Його.
І Слова Твердь текла в утробі Матері Слова Свого, вертячись за образом Ф його. І КОН розп’Яття чоловічого усталила, що від пупка його у тілі своєму.
І зОРА світла дитяти засяяла в утробі до Сонця, що у Небі над землею.
600 (Хер – Шістсот: Шість Слів ОН Твердь у СОТИ укладають).
І повернулося колесо теци Слова Його до Місяця, що у небі сяє. І усталило шість кринь зОРІ Його по зОРІ з п’яти кринь у тілі Матері Слова Свого. І у кожній світло РА засяяло: і пряме, і відбите, і хвилясте, і зигзагове, і скручене у жмут променів Його. І всі за ОсьЯми знака Х вертілись у кринях тих: Три і Три.
І голова плода, і руки й ноги за променями тими стали.
І так було.
700 (Пси – Сімсот: Сім Слів ОН Твердь у СОТИ укладають). І розійшлися проМЕНІ світла РА, що в кринях Його були у зоРАх п’яти і шести кінців своїх. І знову зійшлися у КЛЮЧ Його. Сім реглів стали за образом букви Ж у сотах утроби Матері Слова Свого. І були як Пси сім променів світла РА там, щоб світ Його емоціями наповнити. І зійшлися промені в коло їхнє за образом і подобою кола Його. І серце утворилося в утробі Матері Слова Свого.
І так було.
800 (Омега – Вісімсот: Вісім Слів ОН Твердь у СОТИ укладають). І забилося серце плоду їхнього. І послало голос свій.
І МАМАЙ почув голос утроби Матері Слова Свого. І сказав: нехай Сонце і Місяць, і ЗОРІ всі, що у Небі Його, почують голос серця людського. І нехай пошлють йому своє Слово, що від зАакону постало, щоб дитя мало те, що споКОНвіків у Небі Єсть, і на землі Єсть.
І сталося так.
900 (Ци – Дев’ятсот: Дев’ять Слів ОН Твердь у СОТИ укладають). І послали всі у Небі і на Землі Слово своє від Слова зАкону, що Азбукою укладене. І теца слів НАстала, що у мові НАРОДУ У КРАЇ була. І мало дитя слова усі в утробі Матері своєї, в мозку голови своєї. За образом і подобою дістало вОНО Слова зАкону Його.
І сказав МАМАЙ: нехай жінка наРОДить із утроби своєї.
І теЦи не стало, і вода відійшла, і плід чоловічий із утроби лоном її поЯВИвся. І голос його почули матір його і тато його.
І втішилися голосНО!
І був РАнок днів людських.
І МАМАЙ побачив, що добре Це. І втішився мНОго РАз.
І промовив МАМАЙ: СИН - ключ Азбучний до ПрогРАми життя людського У КРАЇ НА.