Історія та рекламний мотлох

Наше місто поступово перетворюється в рекламний смітник. Його старовинні будинки і вулички все більше слугують лише обрамлення для плям пошарпаного кольорового мотлоху, що рекламує різний споживацький і політичний непотріб. В цьому мутному звалищі несмаку і поліграфічного мотлоху ростуть наші діти та «ловлять рибку» бездарні ненажерливі волинські бюрократи. І всім байдуже…       

Стаття 5 Конституції України зазначає: «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». Зважаючи на те, що наша місцева і не тільки влада не здатна навести лад в області та місті Луцьку, ми, керуючись громадянськими переконаннями, вирішили діяти «безпосередньо». Однією з відправних точок у «наведенні порядку» вважаємо відновлення гідного образу нашого рідного міста та його культурного середовища. 

Простір в якому живе людина, в якому минає її дитинство та життя, суттєво впливає на її культурний розвиток та формування її світогляду і характеру. Сірі стіни однотипних кварталів, тісні вулички, сповнені бетонно-цегляним одноманіттям, какофонія рекламного мотлоху… Все це поглинає людина в свій внутрішній світ. Питання впорядкування рекламного простору рідного міста нас хвилює давно. Не чекаючи владних ініціатив, ми кілька років тому самі розробили положення про «Експертну раду з питань естетики міського середовища і зовнішньої реклами» і вийшли з пропозицією про її створення. Рішенням міськвиконкому наша ініціатива була підтримана. Експертну раду створили і деякий час вона діяла при першому заступнику міського голови Л.Соколовській. Саме цей  експертний представницький орган мав би фахово організувати простір розміщення зовнішньої реклами та малих архітектурних форм на території міста. За короткий час вдалося дещо впорядкувати у цій сфері. Проте, зважаючи на стікання  інтересів багатьох політичних лобістів, чиновників, бізнесменів та депутатів, протидія йому зростала. Адже простіше  домовитися з чиновником, ніж із групою фахівців та експертів. Тож на сьогодні його дію  фактично зупинено. Нинішній рекламний хаос у просторі Луцька і Волині зріс до небачених масштабів. Кожен творить те, що хоче. Місто перетворилося в рекламний смітник, який ніхто не контролює. На жаль, наша громада, як завжди, мовчки опустивши голову, сприймає все як данність… Але нас ця ситуація не влаштовує. Жити на смітнику ми не хочемо! І щоб не залишатися на рівні лозунгів і кухонних обурень, ми вирішили самі серйозно зайнятися наведенням порядку в цій царині нашого повсякденного буття. 

Питання культурного спадку, що його залишили нам минулі покоління, які жили на Волині, - особливо актуальне. Тому війна, яку ми ведемо за його збереження, є логічним продовженням прояву нашої позиції. Проте, поєднання пам’яток древнього міста і сучасної рекламної какофонії спотворює його образ і ображає естетику наших патріотичних почуттів до нього. Щоб вирішити проблему цього дисонансу, ми вирішили почати наведення порядку з близького нам Старого міста, проблема рекламного мотлоху в якому стоїть теж дуже гостро. Комітет захисту національної спадщини, у свою чергу, вирішив прозондувати правову сторону цього питання.  

ЗУ «Про охорону культурної спадщини» в ст.24-5 зазначає, що розміщення реклами на пам'ятках національного та місцевого значення в межах зон охорони цих пам'яток дозволяється лише за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, або органами охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій. Тож ми і звернулися з відповідним запитом до Управління культури і туризму ВОДА, яке і повинно було б погоджувати рекламу в Заповіднику. В своїй відповіді від 28.09.2011 року за вихідним №36/2-11 заступник голови Волинської ОДА О.Курилюк чітко зазначив, що «Управлінням культури і туризму облдержадміністрації не погоджувалось розміщення зовнішньої реклами на об’єктах Державного історико-культурного заповідника». 

Тож за роз’ясненням ми звернулися до того, хто з огляду на посаду мав би контролювати ситуацію в Державному історико-культурному заповіднику у м.Луцьку, до його директора Т.Рабана, адже згідно п.4 статті 33-2 згадуваного вище Закону,  дирекція історико-культурного заповідника «надає висновки відповідному органу охорони культурної спадщини щодо можливості розміщення реклами на території історико-культурного заповідника та в зонах його охорони». Інформація, надана ним, в відповіді від 06.10.2011 р. №218/1-6, нас просто приголомшила. Виявляється, «зовнішня реклама на пам’ятках, що знаходиться на території заповідника, – відсутня»… 

Що ж Рабан, як завжди правий! Це просто громада не так і не під тим кутом на нього дивиться та завжди ображає його «надгалактичний рівень компетентності»… Можливо і  наведені нище світлини, які були зроблені на території заповідника — це, мабуть, теж фотомонтаж… Щоб поставити крапку в цьому питанні, ми направляємо матеріали до державного арбітра – Луцької міської прокуратури. Адже ст. 212-3 Адміністративного Кодексу України трактує таку директорську сліпоту як «надання інформації, що не відповідає дійсності» і передбачає за це адміністративну відповідальність. А інший закон - «Про засади запобігання і протидії корупції» - чітко трактує такі дії як корупційні і заброняє надавати «недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону». 

Відповідальність - річ не абстрактна, вона завжди має своє обличчя. Тож ми і далі будемо «малювати» юридичним і фактичним «пензлем» її портрети. А донести їх до громади нам люб’язно допоможе Volyn Times. Працюємо далі… 

Член Колегіуму архітектури та дизайну Громадської Ради Волині, дизайнер Юлія Шворак люб’язно погодилася пройтися вуличками Державного історико-культурного заповідника в м. Луцьку і спроектувати на світлини його основні рекламні образо-проблеми.

Вас зустрічає Державний історико-культурний заповідник... 

Рекламний мотлох вулиці Братковського

Пам’ятка місцевого значення - Житловий будинок (мур.) Поч. 20 ст., вул. Драгоманова, 1, охоронний № 26-мз

Вулиця Братковського

Пам’ятка місцевого значення - Житловий будинок з підвалами (мур.) 16-19 ст., вул. Драгоманова, 4, охоронний № 28-мз

Пам’ятка місцевого значення - Будинок (мур.) к. 19 – п. 20 ст., вул. вул. Кафедральна, 25, охоронний № 116-м

Пам’ятка місцевого значення - Будинок (мур.) к. 19 – п. 20 ст., вул. вул. Кафедральна, 25, охоронний № 116-м

Охоронна зона пам’ятка національного значення - Монастир бригіток (мур.) 1624 р., вул. вул. Кафедральна, 16, охоронний № 1005

Охоронна зона пам’ятка національного значення - Монастир бригіток (мур.) 1624 р., вул. вул. Кафедральна, 16, охоронний № 1005

Вулиця Кафедральна

Охоронна зона пам’ятка національного значення - Синагога (мур.), кін.14ст.-1629р. вул. Д.Галицького, 19, охоронний № 1008

Охоронна зона пам’ятка місцевого значення - Житловий будинок (мур.),1 пол. 19 ст.,вул. Д.Галицького, 12, охоронний № 171-м 

Пам’ятка місцевого значення - Житловий будинок (мур.), поч. 20 ст.,вул. Д.Галицького, 5, охоронний № 168-м