Місце зустрічі – «У Тараса – 2» (Відео)

Лише після особистого втручання прокурора Волинської області А. Параки прокуратура міста Луцька нарешті визнала факт існування незаконного бару, що більше десяти років діяв у приміщенні дирекції Державного історико-культурного заповідника в м. Луцьку.

У прокурорській відповіді, зокрема, йдеться: «В приміщенні, де знаходиться музей та дирекція Державного історико-культурного заповідника в м. Луцьку за адресою Драгоманова, 23 тривалий час був розміщений бар «У Тараса», який на момент перевірки не функціонував, проте його діяльність несумісна з культурно-просвітним призначенням музею заповідника».

П’янки-гулянки у будинку, який становить історичну цінність, стіни якого пам’ятають маленьку Лесю Українку, адже тут колись мешкала відома родина Косачів, були обрамлені під «культурні дійства» і багато років служили хорошою статтею неоподаткованого особистого доходу директора ДІКЗ Т.Рабана. Кошти від продажу алкоголю та наїдків кухні бару не спрямовувалися ні на розбудову заповідника, ні на збереження його напівзнищених пам'яток.

Не реагували на цей факт беззаконня і місцеві керівники та чиновники контролюючих органів – вони лише давали обережні відписки.

Перші етапи перевірки, яка ще триває, - під особистим «патронатом» прокурора області за поданням Громадської Ради Волині - вже розкрили кричущу бездіяльність посадовців, які самоусунулися від виконання своїх обов’язків, а то й самі сприяли беззаконню. Зрештою, як інакше могли «реагувати» чинуші, якщо самі були активними завсідниками «рабанівської корчми» і під виблискування голих стегенець місцевих дівчаток, перехилили не одне відро оковитої в її підпіллях? Тож не дивно, що в умовах масової незаконної забудови заповідника, контролюючі органи реагували винятково за поданнями Громадської Ради Волині. Самостійних перевірок ніхто не проводив. Бо ж як може самостійно контролювати законність будівництва в ДІКЗ нинішній заступник звільненого за корупцію начальника обласної Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Леонід Герасимюк? Саме за часів його керування архітектурою Луцька нещадно дерибанили і нівечили заповідник, руйнували пам'ятки... Може ладен навести тут порядок перший заступник начальника цієї ж Інспекції Тарас Шнит, хронічна бездіяльність і відверте нахабне нехтування законом якого за багато років призвели до незворотного спотворення архітектурного образу міста і його історичної частини? Чи може товариш і «однокашник» Т.Рабана, вічний заступник міських архітекторів Я.Матвіїв, який обіймає цю посаду вже більше десяти років, на це здатен? Відповідь - риторична... «Полішуцька чиновницько-архітектурна мафія» не може боротися сама з собою…

Зважаючи на принципову ідейну несумісність із ситуацією в нашій країні, ми, силами активного професійного інсайду і відкритого громадського простору, й надалі практично сприятимемо ефективному очищенню рідного краю від цього знавіснілого корупційного бур’яну…  

Перша частина фільму-історії "У Тараса" створена в рамках проекту "Український вірус".