Це історія про волинську родину Фершко, коріння якої виросло в окропленій кров’ю і потом землі древнього Луцька, яку час і страшна війна розкидали по берегах безкрайнього океану людських доль. В ній не буде ні депортацій, ні газових камер, ні крематоріїв... В ній лише долі, час і музика… Багато музики, що звучить неприборканим гімном життя і волелюбного духу людини…
Натрапив на неї випадково, листаючи безмежжя сторінок всесвітньої павутини. Серед фото обкладинок старих грамофонних платівок, серед сірості літер раптом проявилося знайоме – Луцьк. Пробігшись рядками, зрозумів - черговий пласт минувшини рідного міста зачепився за тоненьку стрілочку курсора… Тож в цей приємний осінній день, сповнений музики осіннього листопаду, я хотів би поділитися з вами історією цієї унікальної луцької родини, для якої музика і життя стала одним цілим.
Станіслав Фершко
Було троє братів: Хаїм, Мойсей (Михайло) і Шмуель (Станіслав). Всі вони народилися в Луцьку і все життя присвятили своїй цариці – музиці, ставши достойною частиною своєї епохи. Їхній батько був архітектором, матір - танцівницею російського балету.
Найбільш відомим із родини Фершко виявився Шмуель (Станіслав) Фершко.
Він народився 26 лютого 1914 р. в місті Луцьку Волинської губернії, яке тоді було частинкою безкрайньої Російська імперії. Саме тут і проявився великий талант і любов до музики юного вундеркінда й відомого в майбутньому піаніста, концертмейстера, одного з найталановитіших молодих композиторів передвоєнної Польщі. Тут, в маленькому древньому місті, він і вчився грати на фортепіано. А згодом продовжив науку у Варшаві, куди переїхав разом з родиною після смерті батька. Його першим столичним вчителем став знаменитий музикант, професор Збігнєв Джевецький, який був визнаний кращим польським піаністом 20 століття.
Збігнєв Джевецький
Національна консерваторія у Варшаві, ректором якої в 1931-1932 роках був цей шановний пан, стала альма-матер для молодого Станіслава. Наставником молодого студента був і професор Олександр Міхаловський.
Варшава 30-х славилася бурхливим культурним життям. Театри, кіно, кабаре, елітарні кафе і кав’ярні… І скрізь звучала музика - чудова музика джазу й танго. Тож чаруючий вир передвоєнної Варшави повністю поглинув молодого музиканта. Вже у 1930 році він грав в одному з найпопулярніших закладів передвоєнної Варшави - «Café Adria».
«Café Adria»
Талант молодого піаніста не залишився непоміченим. Його запросили грати в популярний і модний тоді джаз-оркестр «Front-Heiman Melody Jazz» під керівництвом Зигмунда Хеймана та Юліана Фронту.
Jazz Band «Front-Heiman Melody Jazz»
У 1931 році колектив записав свою першу платівку для „Syreny Record”. Музиканти виконували популярну тоді західноєвропейську танцювальну музику, хіти із зарубіжних фільмів і водевілів.
В 1933 році Станіслав написав свій перший справжній хіт. Танго-серенада «Maleńka», яке було виконане Адамом Астоном, принесло велику популярність.
Adam Aston - Maleńka (My Little Baby), 1933 tango- serenade (Stanisław Ferszko, Krzewiński & Brodziński), Syrena-Electro 1933 (Polish)
В 1935 році з’являється ще один хіт «Nie płacz» («Не плач») у виконанні Мечислава Фога
Mieczysław Fogg sings Polish Tango - Nie płacz (Don't Cry) 1935
Новорічний бал у в приміщенні «Adria» у Варшаві 1932 (3-й зліва Фершко)
Polish tango: Mieczysław Fogg - Żal (Regretting), 1933
Оркестр проіснував до 1934 року.
Julian Front, Zygmunt Heyman, Michał Didyk, Franciszek Witkowski,, Filip Goldberg, Stanisław Ferszko, Tadeusz Jeselson.
Tadeusz Olsza – «Bo to się zwykle tak zaczyna» (Muz.: J.Front, St. Ferszko / Tekst: Jerry, E.Schlechter) 1934
Виступав Станіслав і як соліст елітних варшавських нічних клубів та дансингів «Paradis», «FF», «Krzywa latarnia» (« Кривий ліхтарик»).
Варшава. Вулиця Wierzbowa. Відомі ресторани – «Adria», «Ziemiańska» і «Oasis».
Henryk Gold's Orchestra – «Bo to się zwykle tak zaczyna», Muz. Stanisław Ferszko, Julian Front -- Tekst E. Schlechter, Jerry; «Columbia» 1935 (Poland)
Його пісні, написані для висхідної зірки варшавського шансону Віри Гран (уроджена Вероніка Гринберг), у якої він був постійним акомпаніатором, принесли їм обом заслужену популярність. Дебют 16-річної співачки з піснею у стилі бразильського танго відбувся 1 лютого 1934 року у варшавському «Paradis». Тут разом з оркестром Юліана Фронта і Станіславом Фершко вона виступала аж до 1938 року. Танго "Gdy odejdziesz" (Коли ти підеш), написане спеціально для неї, стало справжнім хітом.
Скрипка - Henryk Gold, фортепіано - Станіслав Фершко, запис для Syrena-Rekord, 1937, Варшава.
Непросто склалась доля Віри Гран. Восени 1939 року вона переїхала до Львова, де виступала в кафе "Палас" і кінотеатрі "Стильний". Після 1941 співала у Варшавському Гетто. Потім був Ізраїль і Париж, де співачка працювала з Шарлем Азнавуром, театром Alhambra Моріса Шевальєра, були записані альбоми для лейбла «Ducretet Thompson», «Балада», «Bevco», «Soundcraft» (Франція) і «Westminster» (в США), сольні концерти в «Salle Pleyel»… Проте її блискучий розум, інтелект з плином часу дедалі більше поглинав страх, недовіра і злі духи минулого. Нереальність стала для неї реальністю. Віра Гран померла 26 листопада 1980 р, в самотності, в будинку для літніх людей у Парижі.
Вже в 23 роки Шмуель Фершко написав свою першу оперету «Polowanie na lamparta» («Полювання на леопарда») для варшавського театру «8:30».
Оперета "Полювання леопарда" в театрі "8,30" у Варшаві (Aleksander Olędzki, Bolesław Mierzejewski, Jerzy Gliński)
1937 рік став для нього роком підкорення Відня. Там німецькою мовою поставили його оперету Salzburg Ausverkauft. Потім був Париж. У 1938 році він акомпанував яскравій зірці Варшавської оперети Lucyna Szczepańska.
Незважаючи на стрімку хвилю професійної кар’єри, Шмуель у 1938 році все-таки залишив Польщу і на хвилі єврейської еміграції переїхав до Палестини, де почав працювати в Тель-Авівському театрі «Матате» («Мітла»). Цей переїзд, зважаючи на подальші історичні події, врятував йому життя. Далі була співпраця з популярними кабаре «Лі-Ла-Ло» («Мені-Їй-Йому») й «Охель» («Їжа»), написання популярних пісень на івриті, виступи в готелі «King David» в Єрусалимі, керівництво редакцію музичних радіопрограм...
Музика його танго звучала в 40-х роках і в Радянському Союзі.
Танго «Не говори». сл. Бернадського, обр. Б. Мандрус вик. Катерина Миколаївна Юровська Партія роялю Б. Я. Мандрус. Композитор: Фершко
Саме тут, в Ізраїлі, він мав велику популярність, його визнали як композитора і заслужено назвали «ізраїльським Гершвіним». Пісні Фершка «Bab el Wad», написана на слова Chayim Guri, і «Jeep and Moti» стали справжнім народними хітами.
У 1952 р. Фершка запросили на роботу в американську корпорацію NBC і він переїхав до США. Там він написав безліч оперет і мюзиклів, що були поставлені на Бродвеї. Його музика і пісні звучали у фільмах і на телевізійних станціях.
Цікавою і плідною виявилася співпраця зі знаменитим дуетом «Сестри Беррі», аранжування і музику якому писав пан Станіслав Фершко.
The Barry Sisters - Tsi shpait (Yiddish Song)
Багато років він працював і диригентом Нью-Йоркського симфонічного оркестру, який пізніше й очолив. Помер Шмуель Фершко 30 липня 1990 р. у Маямі-Біч, США.
Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесь