Під носом дирекції ДІКЗ знову будують

Під самим носом нового директора Державного історико-культурного заповідника в м. Луцьку П.Рудецького вже кілька місяців поспіль безкарно відбуваються незаконні роботи на території пам’ятки національного значення - Монастирі єзуїтів, що на вул. Кафедральна, 6. Про цей факт Комітет захисту національної спадщини Громадської Ради Волині вже інформував членів Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, що діє при Волинській ОДА. 

Зокрема, в приміщеннях і на фасадах мурованих келій монастиря єзуїтів, збудованих у 1606-1610 р.р. архітектором Я. Бріано, які розмішені за п’ятнадцять метрів від офісу дирекції заповідника, розгорнуто ремонтно-будівельні роботи. Краєзнавець Олег Виноградов стверджує, що в 2011 р. внаслідок схожих подій із фасадів монастиря, який входив до фортифікаційної системи «окольного замку», зникли бійниці для середньовічних гармат і мушкетів - їх просто замурували. Нинішні роботи вже знищили залишки натуральної черепиці, що ще зберігалась на елементах фасаду. Її банально замінюють металевою. Самочинні роботи ведуться і всередині пам’ятки, яка нині перебуває на балансі Волинського технікуму Національного університету харчових технологій. Древні стіни колегіуму колись містили історичні фрески. Проте - внаслідок примітивних «євроремонтів» і відсутності нагляду фахівців реставраторів - ми вже їх ніколи не побачимо.

Жодного реагування на це беззаконня з боку дирекції ДІКЗ немає. Згідно з інформацією, наданою сектором охорони культурної спадщини управління культури ВОДА, його чиновники не отримували від дирекції заповідника жодних офіційних повідомлень про ці порушення і будь-яких погоджень ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятці не давали. 

Вчергове продемонстрував тут свою повну непрофесійність і бездіяльність головний спеціаліст з питань реконструкції та реставрації історичної забудови головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації пан П. Троневич, який, згідно зі своїми обов’язками, повинен був би забезпечувати роботу із захисту пам’яток. 

Зауважимо, що це вже друга пам’ятка національного значення, яка втратила свою автентичність за час керування ДІКЗ його новим директором П.Рудецьким. Тож «рабанівські» традиції непрофесійності і повного беззаконня й надалі панують у луцькому заповіднику.