Зважаючи на ставлення церкви до національного культурного спадку українців, можна констатувати ганебний факт оголошення йому справжньої війни.
Останнім часом на Волині ця тенденція стає особливо помітною. Нещодавно ми піднімали питання про самочинні роботи на пам’ятці національного значення - Миколаївській церкві с. Жидичин УПЦ, де місцевий «душпастир», який вирішив обкласти церкву пінопластом, вже більше десяти років на власний розсуд здійснює «реставрацію» без жодних проектів і фахового нагляду.
Лише внаслідок втручання Комітету захисту національної спадщини Громадської Ради Волині і сектору охорони культурної спадщини Волинської ОДА нерадивого настоятеля було притягнуто до адміністративної відповідальності й оштрафовано на 11 тис. грн. Проте історія на цьому що не завершена… На жаль, самій пам’ятці фінансовими санкціями ми вже навряд чи допоможемо.
Другу невтішну звістку в жовтні ми отримали з м. Каменя-Каширського. Там, своєрідно інтерпретуючи позицію Президента про «покращення вже сьогодні», інший місцевий піп - настоятель храму і благочинний Камінь-Каширської округи УПЦ Стефан Михалюк - теж вирішив «покращити» ще одну волинську пам’ятку національного значення - дерев’яну Іллінську церкву 1700-1886 р.р., що на вул. Волі, 3. Вона перебуває під охороною держави. Буквально за кілька місяців нинішнього літа цінна тризрубна історична пам’ятка з такої
перетворилась у таку:
Церква, що була освячена, за твердженням відомого дослідника М. І. Теодоровича, ще в 1701 році, більше трьох століть зберігала свій первісний образ. Навіть перебудова 1886 року не сильно змінила її початковий вигляд.
Це підтвердили дослідження 1983 року, якими керував Н. І. Сліпченко під егідою львівського науково-реставраційного проектного інституту «Укрпроектреставрація». Проте в сучасних попів інші смаки й бачення історії та архітектури…
Жодних проектів на проведення ремонтно-реставраційних робіт не існує. Жодних дозволів та погоджень на проведення перепланувань на пам’ятці ніхто не давав. Проте це не завадило чиновникам камінь-каширського управління культури, на яке покладена функція органу охорони культурної спадщини, спокійно спостерігати за тим, як знищують автентичність пам’ятки національного значення. Тож, в умовах невеликих масштабів провінційного міста жодні виправдовування на кшталт «не угледіли», не проходять. Чиновники, порушивши свої прямі посадові обов’язки, не зупинили очевидне беззаконня, а, можливо, і самі його прикривали. Черговий докір в повній непрофесійності, байдужості і бездіяльності можна поставити і головному спеціалістові з питань реконструкції та реставрації історичної забудови головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації П. Троневичу, який відповідає за проведення робіт на пам’ятках області. На совісті цього чиновника вже не один десяток волинських пам’яток, які були знищені або спотворені.
Наразі Комітет захисту національної спадщини Громадської ради Волині передав матеріали щодо цього злочину в сектор охорони культурної спадщини управління культури Волинської ОДА - для забезпечення відповідного реагування згідно із ЗУ «Про охорону культурної спадщини» та ст. 298 Кримінального Кодексу України. Готується і відповідне подання до волинської прокуратури щодо притягнення до відповідальності нерадивих чиновників.