Історія залізничної станції Верхи

Є в селі Верхи вулиця Варшава. Вона з центру села веде на захід, не зовсім в бік Варшави. Колись тут була залізнична станція, з якої і починалася подорож “на Варшаву”. Поява залізниці у Верхах пов’язана з подіями Першої світової війни, коли фронт пролягав по лінії річки Стохід, правий берег якої займали Російські війська а лівий Австро – Німецькі війська.

Потяг на залізничній лінії Івацевичі - Гривятки 

Для організації залізничних перевезень на окупованих під час війни територіях австро-німецька армія будувала фельдбани - військово-польові залізниці. Ними підвозилися до фронту боєприпаси, продовольство, ліки. Існувала спеціальна організація, що називалася імператорські і королівські Військові залізниці (k.u.k Heeresbahnen – H.B.). Вона була організована за зразком звичайних цивільних компаній і перебувала у складі імператорського й королівського Військового міністерства (k.u.k Reichskriegsministerium).

Ширина колій становила 600 міліметрів. Вони поділялися на фронтальні, які підходили до ліній фронту, і рокадні, що пролягали паралельно до фронту.

Залізнична станція Верхи загальний вид 

Польові вузькоколійки, побудовані під час Першої світової війни, як правило, починалися від станцій широкої колії. Станція Верхи була на лінії Івацевичі - Янів-Поліський - Камінь-Каширський – Грив’ятки, яку збудувало німецьке військо в 1916 році. Ця лінія  була сполучною, бо починалася в Грив’ятках від залізниці Київ – Ковель, проходила повз станцію Камінь-Каширський, в Янові–Поліському перетиналася з залізницею Брест – Лунинець і в Івацевичах примикала до лінії на Мінськ. При цьому ділянка Камінь-Каширський – Янів-Поліський була двоколійною. Спочатку нею здійснювалися тільки вантажні перевезення. У 1917 р. до кожного поїзда вже чіпляли один пасажирський вагон.

Так виглядала станція в 1917 році

Варто згадати, що у 1913 р., напередодні Першої світової війни, уряд Російської імперії планував побудувати ряд нових залізничних ліній широкої колії, серед яких була і лінія Пінськ – Ковель, яка частково пролягала би через місцевість, де була прокладена вузькоколійка Камінь-Каширський – Янів-Поліський.

У 1921 році, коли Волинь стала частиною Польської республіки, мережу вузькоколійок активно використовували і розширювали, побудувавши лінії, що вели до лісозаготівель. Зокрема, поряд із Верхами були розгалуження до Галавого болота та урочища Липники. Волинську деревину використовували для будівельних та промислових потреб Польщі. Поблизу колій у Верхах поміщик Скужевський збудував паровий тартак, в якому деревину розпилювали на бруси та дошки. Скужевському належала чимала територія Верхівського лісу, він навіть мав власного лісника, будинок якого був розташований за 4 кілометри від села, дорогою до Каменя-Каширського.

Мапа 1930 року з позначенням полотна вузькоколійки

Залізниця у Верхах неабияк посприяла розвитку села, населення якого в 20-х 30-х роках минулого століття було чи ненайбільшим за всю його історію й перевищило тисячу осіб. Крім вже згаданого тартака, тут були ще й вітряк і два водяні млини, парова електростанція, кузня, крамниця, працював чоботар та кравчині, розміщувалася пошта, будинок уряду гміни, працювала двокласна школа.

Центр села в 1939 році

Верхівці їздили в Ковель, Брест, Пінськ, Варшаву, пересідаючи з вулькоколійки, де в складі кожного потяга було кілька пасажирських вагонів,  на поїзди широкої колії. Наприклад, з Янова–Поліського в 1939 році прямі потяги на Варшаву вирушали тричі на день о 06.48, 16.15 та 22.30. Крім того, у Верхи можна було доїхати й потягом Ковель – Камінь-Каширський до станції Сошично, а звідти – з візником, що коштувало чотири злотих.

Після Великої Вітчизняної війни, коли цією лінією вже не їздили потяги, верхівці добиралися рейсами вузькоколійки в Камінь-Каширський, використовуючи силу коня, запряженого у вагонетку. Ця залізниця, побудована під час Першої світової війни, пережила Другу і зникла з мапи під час повоєнної відбудови. Тоді полотно вузькоколійки демонтовували та використовували в промисловості й сільському господарстві. Зокрема, у Верхах коліями колишнього фельдбану їздили вагонетки колгоспного свинарника та пилорами.