До написання цього матеріалу спонукала стара світлина, що випадково потрапила до рук. На ній - група німецьких офіцерів з збитим російським авіатором, які усміхаються в об’єктив камери. Підпис засвідчив: «Hauptm. Bölke». Намагаючись розібратися, хто є хто, ми натрапили на несподівану історичну знахідку. З’ясувалося, що на цьому маловідомому фото, зробленому в Ковелі в 1916 році, зображений знаменитий німецький військовий льотчик, один із перших асів в історії світової авіації, автор однойменних правил повітряного бою «Dicta Boelcke» Освальд Бельке.
Освальд Бельке
Народився Освальд 19 травня 1891 року в Гібіхштайні, в Саксонії, в сім'ї шкільного вчителя, де він був третім із шести дітей. З дитинства мріяв про військову кар'єру. Тож Прусський кадетський корпус, до якого хлопець вступив у березні 1911 року, став першою сходинкою до його мрії. Напередодні війни він вже був унтер-офіцером військ зв'язку, отримавши розподіл в 3-й телеграфний батальйон, що квартирував у Кобленці. Тут, після відповідної підготовки, Бельке 15 серпня 1914 року отримав кваліфікацію льотчика. Але перш ніж стати пілотом, він ще літав спостерігачем двомісного розвідника "Альбатрос" CI.
"Альбатрос" CI
Початок війни Освальд зі своїм братом Вільгельмом, який був у нього спостерігачем, зустріли у Франції, в авіаційній частині FA 13. Війна розкрила всі таланти молодого льотчика. Жовтень 1914 року приніс Бельке перший «Залізний хрест» 2-го класу, а лютий 1915 року – «Залізний хрест» 1-го класу.
Освальд Бельке
Отримавши одномісний винищувач Fokker E.I, він почав літати самостійно, супроводжуючи розвідувальні апарати. На війні зустрів і друга, і напарника - лейтенанта Макса Іммельмана, ім’ям якого пізніше назвали одну із складних фігур вищого пілотажу.
Макс Іммельман
Завдяки успіхам на ранньому етапі повітряної війни про них – як про високопрофесійних пілотів-винищувачів - знала вся Німеччина. За бойові подвиги в листопаді 1915 року вони обоє отримали «Лицарські хрести Дому Гогенцоллернів з мечами», а вже 12 січня 1916 р. - ордени «Pour le Mérite» - вищу офіцерську військову нагороду Пруссії. На той час в них обох було по шість збитих ворожих літаків.
"Переворот Іммельмана"
У березні 1916 року на новій моделі винищувача Fokker Eindekker IV Освальд здобув ще кілька повітряних перемог.
Fokker Eindekker IV
Але після загибелі в повітряному бою в червні того ж року Іммельмана Бельке відкликали з фронту і відправили в інспекційну поїздку на південний схід - вона пролягала через Відень, Будапешт, Белград і закінчилась у Туреччині.
Похорони Макса Іммельмана. 1916 рік.
Будучи хорошим аналітиком і розвиваючи своє тактичне мислення, він постійно розмірковував про переваги, які могли б сприяти проведенню повітряного бою. Тому інспекційну поїздку використав для написання рекомендацій для ведення повітряного бою і методики організації винищувальних авіачастин. Бельке був першим, хто вивчав літаки противника, використовуючи екземпляри, захоплені в льотному стані.
Тоді, на перших етапах розвитку військової авіації, ще не було чітко розробленої теорії і практики повітряного бою. За це взявся Освальд. Свої систематизовані погляди він виклав у так званій «LDicta Boelcke», де окреслив методи досягнення раптовості і найбільш вигідних позицій, а також довів необхідність групувати винищувачі під час бою. Саме ця праця принесла йому славу "батька винищувальної авіації". Правила, сформульовані Бельке, щоправда - з деякими змінами, залишаються актуальними і сьогодні.
Освальд Бельке інспектує льотну ескадрилью. 1916 рік.
Загалом він був більше, ніж асом-винищувачем або тактиком. Освальд - справжній лідер і вчитель у повному розумінні цього слова. Перш ніж допустити своїх льотчиків до бойових польотів, він ретельно навчав їх взаємодії. Його учнями були такі відомі німецькі аси як Ервін Бьоме, Макс Мюллер і його товариш - кращий німецький винищувач Першої світової війни - «Червоний барон» Манфред фон Ріхтгофен, на рахунку якого - вісімдесят повітряних перемог.
Манфред фон Ріхтгофен - "Червоний барон"
Саме в спогадах фон Ріхтгофена ми і знайшли згадку про два серпневі дні перебування Бельке в Ковелі під час його повернення з інспекції в Туреччині. Тут він і потрапив в об’єктив фотографа, який залишив історії цю світлину.
Освальд Бельке. Ковель 1916
"Серпневе сонце на піщаній землі Ковеля пекло нестерпно і якось серед балаканини мій товариш повідомив, що до нас - чи як він висловився «швидше, до свого брата» - прибув великий Бельке. Ввечері великий льотчик з'явився власною персоною. Всі його обожнювали, а він повідав нам чимало цікавого про своє відрядження в Туреччину. Він саме їхав звідти в головну штаб-квартиру і припускав, що вирушить прямо на Сомму продовжувати свою справу. Йому було доручено організувати винищувальну ескадрилью і надане право відбирати з усіх повітряних корпусів тих льотчиків, які здавалися йому особливо придатними для цієї мети. Я не ризикнув звернутися до нього з проханням, та й війна в Росії ще не втомила мене. Навпаки, польоти наші ставали дедалі інтенсивнішими й цікавішими. Ми бомбили росіян на станціях із успіхом, але ідея знову опинитися на Західному фронті теж приваблювала мене чимало. Так, для юного кавалериста кращим за кавалерію може бути тільки небо!
Освальд Бельке з товаришами
Наступного ранку Бельке мав їхати… На світанку хтось постукав у мої двері - переді мною стояв сам великий льотчик із "Ordre pour le Merite" на грудях. Як уже згадував, я знав його особисто, але й уявити не міг, що він прийде до мене, щоб запросити в свої учні. Я майже кинувся йому на шию, коли почув, що він кличе мене з собою на Сомму. Через 3 дні я вже сидів в поїзді і їхав назад, знову через усю Німеччину, - до нових широт моєї діяльності. Отже, моє найзаповітніше бажання здійснилося. Саме з цього моменту почалася найпрекрасніша смуга мого життя. Щоправда, тоді я ще й не мріяв, і не сподівався, і не підозрював, яких успіхів досягну незабаром ... "
Загинув Бельке в нещасливому зіткненні в повітрі з одним зі своїх колег Бьоме під час бою 28 жовтня 1916 року.
Ервін Бьоме і Освальд Бельке
Йому вдалося відносно вдало посадити свій Albatros D.II, та й удар об землю був не такий сильний, але неправильно пристебнутий ремінь і відсутність шолома, який він ніколи не надягав перед польотом, стали причиною трагедії. 25-річного пілота витягнули з розбитого літака вже мертвим.
Останки літака Освальда Бельке. 28 жовтня 1916 року.
Гауптман Освальд Бельке - автор основних тактичних ідей повітряного бою - до самої смерті блискуче командував ескадрильєю, довівши кількість своїх перемог до сорока, а ескадрильї - до п'ятдесяти одного літака ворога.
Освальд Бельке серед льотчиків своєї ескадрильї
Він не мав особистих ворогів, був загальним улюбленцем і беззаперечним авторитетом серед пілотів-винищувачів. Його хоробрість викликала повагу навіть у ворогів. Про це, зокрема, свідчить той факт, що у день його загибелі на аеродром Першого винищувального з'єднання англійський літак скинув вимпел із написом: "У пам'ять про капітана Бельке, нашого мужнього і благородного суперника, від британських Королівських повітряних сил". Його пам’ятають і сьогодні. Ім'я Бельке традиційно носить одна з кращих винищувальних ескадрилей Люфтваффе.
Ось так старе фото, зроблене на теренах Волині, стало маленьким віконцем для екскурсу у велику історію світової авіації.
«Це був час, коли літаки були з дерева, люди - зі сталі, і кожен Понтій мріяв бути пілотом ...»
Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесь