Хтозна, що важче: швидко померти фізично чи поволі вмирати духовно. Василь Стус зробив такий висновок про непростий життєвий вибір Павла Тичини: «фізично живий, помер духовно, але був приневолений до існування як духовний мрець, до існування по той бік самого себе…»
Так, він злякався системи й піддався їй. Він дозволив себе зламати і дозволив собі блазнювати. Але Павло Тичина був високоосвіченою людиною. Він знав аж 20 мов! Тому сьогодні ми привертаємо вашу увагу до його ранньої творчості, - зокрема, до збірки «Замість сонетів і октав». Обравши особливу словесну форму – вірш прозою, - він зміг показати правду такою, якою вона була.