Потрібне гарматне м'ясо?

Ірина Кунинець

Нація :: ТЕМА ДНЯ

Волиняни, які вибралися з-під обстрілів на сході й повернулися додому, назад їхати не хочуть. Кажуть – ні фізичних, ні моральних сил у них немає. Після того, як командування кинуло їх напризволяще, розуміють, що на такій війні вони потрібні тільки як гарматне м’ясо.

25-річний Сергій перебував у зоні АТО з квітня цього року. У складі мінометної батареї хлопець прикривав наших військових поблизу Луганська. Село, в якому вони розташовувалися, зараз знищене. Вибиратися довелося з самого пекла: 

Приїхавши у Володимир-Волинський, хлопці здали зброю й отримали вказівку у понеділок, 8 вересня, об 11-ій годині з’явитися у формі. Мають також заповнити анкети, вказавши, чи хочуть продовжувати службу. Юнаки переконані: у випадку відмови, їх ув’язнять за дезертирство. А сил повернутися у самісіньке пекло вже немає.

«Командири завжди втікали першими, а хлопці лишалися на прикритті. Я 5 місяців воював, у мене психіка зірвана. І фізично я виснажений. Я всього боюся, від усього шарахаюся. Я не готовий повертатися в АТО… Щойно якесь начальство приїжджає - після його від’їзду одразу обстрілюють. Нас просто зрадили і кинули як гарматне м'ясо. Не знаю, чия це війна. Бо воюють звичайні хлопці. Коли у нас із «Градів» стріляють, нам кажуть: «Спостерігайте, тримайте оборону»,» - розповів в інтерв’ю для «Volyn Times» Сергій: 

Під час останніх боїв були чи не найбільші втрати за період проведення АТО в Україні. Якщо раніше доводилося мати справу із сепаратистами, то тепер – із російськими спецпризначенцями. Зі слів Сергія, їхня мінометна батарея втратила все бойове спорядження. Хто як міг, так і рятувався: 

У багатьох наших хлопців на війні тривалий час не було бронежилетів, форма розлазилася, а замінити її не було чим. Волонтери привозили допомогу, але вона доходила не всім - мародерствували офіцери:

Офіційним повідомленням із зони АТО Сергій не вірить. Бо коли по радіо почув, що українські війська зайшли у Луганськ і там нібито відбувалися бої, насправді такого не було. «Я сиджу за 5 км від Луганська і не бачу, щоб звідти хоч якийсь дим йшов.»

8 вересня хлопці поїдуть у Володимир-Волинський разом зі своїми родинами. Вони добре розуміють, що за свої вчинки доведеться відповідати. Але зараз, як ніколи, потребують медичної і психологічної допомоги. Військове командування знову може скористатися ситуацією і «кинути» їх. Тому потрібна допомога громади. Юристи поки що не радять бійцям заповнювати отримані анкети, кажуть, щоб вони трималися гурту і відстоювали свої права. А також закликають людей допомогти захистити хлопців від можливих непрофесійних командирських наказів.

 

Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесь