Про "Мотор", "совок" і День Авіації

Трохи про наболіле - про підрізані крила княжого граду Лучеська, яким цього року виповнилося 104 роки. 

Ось уже кілька місяців весь Луцьк тільки і теревенить про те, що на Луцький військовий аеродром на постійній основі передислокується 204-а бригада тактичної авіації, виведена з Криму в 2014 році. Пустовіт там щось про повернення Луцьку статусу авіаційного міста віщає, хоча Луцьк його ніколи не втрачав, авіаційну історію міста, яким керує, хоч би підівчив, служив же в Луцьку в авіації. Як завжди багато крику, багато шуму, мовляв, популяризація авіації, а що ж на ділі? 

А на ділі все як завжди. 18-го серпня Луцькому Державному авіаційному заводу "Мотор" виповнилося 80 років. Ювілейна начебто дата. Більш того, це одне з найстаріших підприємств по ремонту авіаційних двигунів у всьому колишньому СРСР і найстаріше в Україні. Історія підприємства ого-го. Пригадую 2013 рік, 75 років, проміжний ювілей заводу - грандіозний концерт в Драмтеатрі, репортажі в усіх новинних виданнях, в тому числі і на телебаченні. Згадую 2004 рік - День Відкритих Дверей і екскурсія по всіх цехах заводу для всіх бажаючих в честь Дня Авіації України, особисто на ній був. Більше того, нас пускали в саме серце заводу - в цех перевірочної газовки вже відремонтованих двигунів, де ми своїми руками "лапали" той самий турбореактивний двигун РД-33 - серце легендарного винищувача МіГ-29 - і пульт керування ним в спеціальному кабінеті, звідки здійснюється керування газовкою. До сих пір пам'ятаю захоплені обличчя 10-15-річних хлопчаків. 

А тут 80 років! До Луцька передислоковується бригада, для винищувачів якої цей завод ремонтує двигуни! Пам'ятаю чутки і розмови про День Відкритих Дверей і екскурсії на завод на честь 80-річчя ще в минулому році. 

А що в результаті? За кілька днів до ювілейної дати на офіційній сторінці профспілкової організації заводу в соціальній мережі "Facebook" з'являється такий собі "розклад урочистостей". При цьому в розкладі вказано тільки час проведення, дата не вказана. Ну я-то хворий на голову в плані авіації і дату знаю, а Василько, Петрусь та Івась з вулиці? Йдемо далі. Напередодні самої дати, в п'ятницю, 17-го серпня (увага, робочий день! Зазвичай всі подібні заходи переносяться на суботу для зручності людей) прохідна заводу відкривається ТІЛЬКИ ДЛЯ ЧЛЕНІВ СІМЕЙ ПРАЦІВНИКІВ ЗАВОДУ !!! Мені тут знайомі з заводу кажуть, мовляв, чому ти не прийшов, ми б тебе провели. Мене б провели, але у мене знайомі є. А Василька, Петруся та Івася з вулиці? 

В результаті святкування і "день відкритих дверей" зводяться до звичайного совково-партійного заходу - зі встановленої на плацу заводу сцени у совково-партійному форматі говорять губернатор Волині Савченко, і. о. мера Луцька Пустовіт, головком ВПС генерал-лейтенант Дроздов, директор заводу Маракулін, колишній директор заводу Матрунчик, ще якісь чиновники з міськ- та облради, перераховувати всіх не маю ні часу, ні бажання. Ну і в кінці "цвях" програми - на сцену виходить "нервовий тік" і дає концерт. Ах, ну так, ще намети з пивом-мнєсом понаставили, такий собі "Луцьк Фуд Мотор Фест". 

І все. Навіть для членів сімей працівників і в першу чергу їх дітей ніякої екскурсії по цехах заводу з метою показати молоді робоче обладнання і самі авіаційні двигуни з їх показовою газовкою, розповісти про роботу підприємства і про саму авіацію, в кінці кінців. До слова буде сказати, що вже ввечері того ж дня і на наступний день двигуни на заводі газували так, що півміста чуло. Так що заважало провести показову газовку для молодого покоління на День Відкритих Дверей? Адже саме це молоде покоління після побаченого і почутого на екскурсії по заводу потім може піти на цей самий завод працювати за покликом серця і замінити старших, хто йде на пенсію. А так піде в торгаші і чинушню. 

Ось таку ми маємо в авіаційному місті Луцьку з більш ніж 100-річним пластом авіаційної історії популяризацію серед молоді цієї самої авіації - совково-партійні гасла про "світле майбутнє" з вуст чиновників, жратва з бухлом та "нервовий тік". І висвітлення всього цього тільки в новинних інтернет-виданнях "Волинь нова" і "ВолиньПост", навіть телебачення не запросили. І було організовано це "дійство" знову-таки тільки для обраних. А пацанва з того ж Вишкова, яка марить авіацією, змушена бідкатись по кущах навколо аеродрому і під парканом навколо заводу. Ну дозволили там дітям працівників біля пам'ятника Су-24 на прохідній пофотографуватися. Так це може зробити будь-хто в музеї військової техніки на вулиці Шопена та ще й з бонусом - там можна залізти в кабіну екіпажу, а в пам'ятнику на заводі кабіна закрита. 

Звичайно, зараз совкові армійські чини затягнуть заїжджену платівку про державну таємницю, режимний об'єкт, війну в країні, шпийонів кримля та інше. Так ось відразу дам пояснення. Державна таємниця? Ну не може підприємство, яке створювалося за часів СРСР на території Росії і ремонтувало авіаційні двигуни на весь Союз, мати щось секретне для сучасної Росії. Всі технології по ремонту двигунів, спроектованих ще за СРСР, в Росії давно відомі. Режимний об'єкт? Це не заважало якихось 20 років тому відкривати їх кілька разів на рік для всіх бажаючих з метою популяризації їх роботи. Війна в країні? Так оборонка сама зацікавлена ​​в припливі молоді та захисту цієї самої країни від ворога. А концертами "нервового тіку", жрачкою з бухлом і совково-партійними промовами політичних маразматиків любов до авіації не прищеплюється. Шпийони кримля? Так при сьогоднішньому рівні зливу інформації ворогові у вищих ешелонах української влади і поширенні інформації в Інтернеті цим самим шпийонам залишається тільки сидіти за монітором комп'ютера в рідній Москві і попивати каву з коньячком, закинувши ногу на ногу. 

Сьогодні День Авіації України. При бажанні День Відкритих Дверей на заводі "Мотор" можна було б організувати сьогодні. Але совок в головах, судячи з усього, безсмертний і невикорінний.