VIVA Сарматiя !

Воюючи з амазонками, скіфи навіть не підозрювали, що мають справу з жінками – вони билися з воїнами. І лише коли правда відкрилася, звитяжні бійці вирішили більше не боротися з ними, а одружитися. І це було воістину мудре рішення. Бо в шлюбі рівноправних, свободолюбивих і сильних скіфо-амазанок народилися сармати – далекі пращури українців, котрі увібрали від своїх батьків усе найліпше. Якби ми більше цікавилися своєю давньою історією, очевидно, не мали би сумніву в тому, що є великою, гідною поваги нацією і тоді би для нас не поставало так гостро питання власної гідності, - переконаний Іван Шворак, представник Українського клубу „Сарматія”, що об’єднав усіх небайдужих до народження української нації лучан.   

- Сьогодні українців практично не поважають у світі і вони, як правило, ніколи не можуть відстояти свої права, - пояснює свою позицію мій співрозмовник – Кров сарматів влилася у кров українців. Навіть деяких козаків називали сарматами, а їхніх гетьманів – як от Юрія і Богдана Хмельницьких – князями сарматськими. В перекладі „сармат” означає „оперезаний мечем”, тобто, це - людина, яка завжди готова стати на захист своїх і прав одноплемінників. У сарматському війську воювали і чоловіки, і жінки. Це унікальне явище у світовій історії. 

- Нинішнє вкраплення жінок у сучасну армію – це відгомін тих часів?

- Між сучасною і тодішньою арміями немає нічого спільного...

- Але воїн - це не тільки той, хто захищає, але і той, хто нападає, – для того, щоби, наприклад, збільшити свою територію. Сучасний світ не приймає загарбництва... Що сучасні українці можуть взяти від сарматів?

- Усвідомлення приналежності до конкретної нації – сильної і самодостатньої, усвідомлення своїх прав – в першу чергу права на життя, усвідомлення своєї внутрішньої волі і можливості відстояти свої права. Вміння захистити і войовничість – не в прямому розумінні вбивати і відрубувати голови – може стати прикладом для сучасного українця. Та й загалом без переосмислення минулого, ми не збагнемо, хто такий сучасний українець, який він. У різних етапах нашої історії слід брати щось краще – скажімо, те, що стосується усвідомлення себе і свого місця в суспільстві. Українська нація - поняття дуже хитке. Нашому народу бракує честі й гідності, волі, тобто, усвідомлення своєї внутрішньої сили. Цього можна навчитися в сарматів.

- А як у них поєднувалися любов і війна?

- Внаслідок того, що кожен усвідомлював свою волю і силу, всі поважали себе і тих людей, які жили поруч, жінка і чоловік були на однаковому рівні. Тому в них переважав такий паритет взаємин, яких немає у сучасному суспільстві. Я не кажу, що сучасні чоловіки сильніші. Останнім часом буває, що й навпаки. Завдяки тому, що сармати – жінки і чоловіки – займалися одним і тим же промислом, мали одну справу, за рівнем самоусвідомлення вони були однакові. Тому й поважали один одного - на цьому будувалися їхні взаємини.

Сармати - кочівники. Щодня вони могли бачити інші ландшафти, інші етнічні групи – в них кожен день був іншим.

- То куди вони поділися?

- Частково асимілювалися, назва могла і втратитися, але люди ці жили на території сучасної України і ми є їхніми нащадками. Інформація на генному рівні нікуди не зникла. Тому це і актуально. На моє щире переконання, та людина, яка хоче бути українцем, вже ним є – особливо, коли вона все для того робить. Справжній українець живе в Україні, хоче бути українцем, має честь і гідність, має волю, поважає мову, країну. І те, звідки взялося коріння українське, має значення. Сармати лишили нам багато археологічних артефактів: прикраси, зброю, які можуть дати враження від тієї епохи. Маємо історичні реконструкції їхнього одягу і побуту. Відомо, що храмів як таких вони не мали, але, будучи справжніми воїнами, встромляли меч у купу хмизу і молилися йому. На відміну від сучасних українців вони могли відстояти свої права, честь і гідність.

- Для чого створено Український клуб „Сарматія”?

- Ми намагаємося зрозуміти, що таке Україна, які українці, яким має бути сучасний українець. Кожен має сам вирішити, ким він є і буде. Але таких людей дуже мало. Наші зустрічі - не для того, щоби копатися в історії, а щоби якимись реальними речами запровадити справжні чесноти в сучасному суспільстві. Для нас важливо все, що вже маємо на рівні ментальному, використати в сучасному суспільстві, зробити його новим і цікавим, щоби воно не втратило тогочасний настрій. Багато культур, які існували на нашій території, були землеробськими. А землеробська культура формує сільськогосподарське мислення, привязане до поля. Навіть якщо взяти нашу архаїчну релігію – вона по суті своїй сільськогосподарська. Хоча, на території України завжди існували міста – і міської культури нам завжди бракувало. Бо вона ставить інші пріоритети й виводить людей на інший рівень спілкування. Коли все літо падає дощ, для селянина це - трагедія. В сарматську добу дощі теж падали, але люди були менш залежні від природи і мали більше волі. Сучасна людина повинна усвідомлювати цю свободу, формуючи свій національнй світогляд.

- Кочівниками всі не стануть...

- І не треба. Це ж не тільки кочування, переміщення ландшафтом, але й більша площина усвідомлення простору. Бо селянинин привязаний до своїх 15 соток, крутиться на них увесь рік, а кочівник міг проїхати сотні кілометрів і побачити стільки всього, що інша людина не бачила за все життя.

- То сармати – воїни Світла?..

- Не має значення, як це називати. Людині, яка має самодостатній світогляд, не обовязково якось називатися. Воїн - це воїн. Ми зараз дивимося на історію з висоти 21 століття. Суспільство того часу вважало, що бути воїном - цілком природньо. Той, хто не був воїном, ставав рабом. В нашому суспільстві ходити з мечем немає потреби, але мати цю силу було би добре. Сучасне суспільство теж агресивне, але тепер інші правила – мечем від невігласів не відібєшся

- Але сучасні сармати несуть Світло?

- Просвітництво – обовязково.

- Що вами вже зроблено?

- Ось декілька прикладів наших проектів. 24 серпня 2009 року ми організовували першу в Європі виставку, присвячену історії сварги. Сварга – древній оберіг, священний символ, який знайдено на Чернігівщині – на браслеті з кісток мамонта був вирізаний протосвастичний орнамент. Це ще 25 тисяч років тому! Пізніше, в трипільській культурі, сварга зустрічається як священний символ. На Русі навіть в церквах її малювали, вона є у вишиванках, писанках – навіть на дверях хати, щоби щастя вберегти. Ми влаштували виставку, де зібрали всю історію сварги, яку знайшли, – щоби показати, що це не фашистський, а священний символ різних народів, і в першу чергу українців. Десятиліття історії знівечило уявлення людей про нього.

- Виставка викликала бурхливу реакцію...

- Так, ажіотаж навколо неї був досить великий, хоча для деяких людей це був шок – але це в тих, хто не вникав у те, що було написано.

Серед проектів нашого клубу – „Дерево життя”. На перехресті вулиць сенаторки Левчанівської і Лесі Українки є стара липа – зараз на ній висить 100 дзвіночків та жовто-блакитні стрічки, які ми розвісили 24 грудня, упереддень до зимового сонцестояння, в час найдовшої ночі. З 25-го грудня сонце починає рости - і це завжди було народним святом, колядою. З цієї нагоди ми й повісили дзвоники, які закликають душі предків. Це дерево для нас уособлює життя.

- Чи багато є сьогодні українців із сарматським духом?

- У кожному з нас є багато всього. Але наскільки і що людина усвідомлює, і як це проявляється – це вже інше питання. Може зараз немає якоїсь такої хвилі, яка би проявила це масово. Але, думаю, що буде. Той же Майдан показав, що живе у багатьох нас, що українські люди можуть не тільки землю обробляти і на заводах працювати, але й мають чесноти і варті того, щоби зватися Нацією.

- То призначення вашого клубу у тому, щоби змінити свідомість людей?

- Я думаю, що так. Тільки переосмисливши справжню історію Українського простору та осягнувши силу і значення власної культури, ми зможемо методами мистецтва та громадської активності почати формувати іншу якість свідомості людей, творити справжню Україну. Всі, кому цікава ідея народження нової України, приєднуйтеся. Разом ми ладні створити світ навколо себе - світ, в якому цікаво жити і творити.