Наші студенти потрібні полякам

Чесно вступити в ВУЗ, а особливо на бюджетну форму навчання, навіть успішно склавши ЗНО, стає все складніше. Особливо, враховуючи те, що Міносвіти намагається звести до нуля антикорупційну цінність тестування при вступі, а вартість навчання в українських вишах вже сягає 25-30 тисяч грн. на рік. Тому нічого дивного, що все більше української молоді цікавиться європейською освітою з європейським дипломом, де ціни не набагато вищі, а подекуди й нижчі, умови комфортніші та ще й плюс бонус - європейські цінності...

Зважаючи, що у 2011 році чисельність випускників старшої школи Польщі, за офіційними даними Міністерства освіти, скоротиться порівняно з 2010 роком на 142,6 тис. осіб (на 42,1%) - з 338,4 тис. осіб до 195,8 тис. осіб, Польща починає боротьбу за освітній ринок України. Вже з квітня цього року Польські освітні агенції починають організовувати екскурсії для українських студентів, абітурієнтів та їхніх батьків на дні відкритих дверей до польських університетів.

Беручи до уваги  високу корумпованість та низький рівень освіти в більшості вітчизняних вишів, наші сусіди мають досить високі шанси створити їм серйозну конкуренцію. Перспективи  навчання в Європі вже змогли оцінити наші молоді співвітчизники.

На відміну від наших, польські виші дійсно роблять серйозні кроки назустріч українським студентам. Судіть самі. Коли в європейському ВУЗі семестр коштує 550 євро, то в усіх державних ВУЗах Польщі студенти вчаться безкоштовно. Контракту в них також немає, за винятком заочників, навчання яких є платним. Мінімальна ціна навчання для іноземців, встановлена Міністерством освіти Польщі, – 2200 євро. Але Корпорації “Українсько-Польський центр академічних обмінів” вдалося добитися пільг в університетах-партнерах і знизити її вартість до 1100 євро на рік. При цьому студенти мають великий шанс отримати стипендію і повністю покрити своє навчання й проживання у Польщі. До речі, видів степендій тут безліч: наукові, соціальні, стипендії на житло, навіть особиста допомога ректора. Хто гарно вчиться – отримує наукову стипендію, бідний отримає соціальну. Головне – бажання вчитись.

Отримавши середній навчальний бал вище 4,75, навіть студент приватного вузу звільняється від оплати за навчання. Ректор, на прохання студента, теж має таке право. Поділу вишів на державні і приватні в Польщі не існує, адже дипломи в них абсолютно однакові, отримувати стипендію можна як в тому, так і в іншому. ВУЗи живуть на власні кошти, частково отримуючи від міністерства освіти лише дотації на науку та обладнання. Допомагають і гроші від заочників та гранти Євросоюзу в рамках різних проектів.

На відміну від наших викладачів, для яких існує тільки «власна думка і хибна», тут полеміка з викладачем тільки додає плюсів до оцінки. Тебе цінують за те, що ти маєш іншу точку зору і можеш її грамотно відстоювати. Як в нас, так і в Польщі, студент, що не склав іспит чи залік, йде на перездачу. Якщо після декількох спроб отримати задовільну оцінку так і не вдалося, її відтерміновують на наступний семестр і тільки при найгіршому розвитку подій відправляють на повторний, вже платний, курс прослуховування лекцій з цього предмету. Проте з університету не виключать… До речі, лекції в Польщі ніхто не змушує відвідувати і “енки” не ставить…

Якщо наші спудеї, заощадивши пару гривень, мають шанс поїхати хіба що в село додому, то польські, якщо завчасно забронюють лоу-кост, зможуть відвідати на вихідні Лондон, всього за 50 злотих (менше 150 грн.).

Навчаючись у країні Євросоюзу, в українських студентів відкривається, хоча і невелика, можливість навчання за обміном у будь-якому виші ЄС. Erasmus (європейська програма співробітництва і розвитку мобільності у сфері вищої освіти) дозволяє всім полякам семестр чи два навчатися в обраному університеті ЄС. Хоч офіційно ця програма на українців не поширюється, але деякі польські університети все ж практикують такі обміни. До того ж, будь-який українець, навчаючись в польському ВНЗ, з другого курсу може без проблем скористатися програмою обміну між вишами Польщі “Мост” і мати шанс потрапити до найстарішого і найпрестижнішого університету Польщі – Ягелонського.

У той час, як в Україні Дмитро Табачник, ігноруючи Болонський процес, намагається через закон проштовнути архаїчну спробу тотального міністерського контролю, у Польщі підготували новий закон про освіту 21 століття, який дуже збільшує права і можливості університетів, посилюючи при цьому і їх відповідальність.

Слід зауважити високий сучасний рівень технічного оснащення університетів. Інтернет – всюди. Wi-Fi безкоштовний і діє на території всіх вишів і гуртожитків. Хоча, в українських студентів більшим попитом і досі користуються комп’ютери з дротовим інтернетом, які стоять у рядок на вході деяких університетів.

Про налагодженість роботи їхніх бібліотек українськім студентам залишається тільки мріяти. Книги в основному замовляють он-лайн і тільки після підбору літератури надається відповідь, коли можна приходити попрацювати. Якщо немає якихось видань, їх шукають в інших бібліотеках міста. Якщо студент не встиг попрацювати в читальному залі, книжки надаються йому додому. І тут одразу згадуються наші бібліотеки, де в очікуванні потрібної літератури можна просидіти кілька годин, і нарешті отримати у відповідь: це видання знаходиться десь там…у філіалі…

Житло для закордонних студентів у Польщі – не проблема, адже всі державні виші мають так звані “академіки”, тобто гуртожитки. Це 10-поверхові приміщення з спортивним залом, буфетом, ліфтами. Жити можна одному, вдвох чи втрьох. На кожні дві кімнати – власна кухня і ванна. На кожному поверсі – пральна кімната з сучасними пральними машинами. Нові гуртожитки обладнані кімнатами, адаптованими також і до потреб молоді з обмеженими фізичними можливостями. Проживання у такому сучасному гуртожитку коштує 340-360 злотих (близько 1000 грн.), якщо комусь дорого, то можна знімати квартиру, це дешевше.

На відміну від наших формальних органів студентського самоврядування, студентський парламент в польських університетах – це орган, що реально захищає права молоді. В бюджеті університету передбачені  кошти на студентське самоврядування, якими воно може користуватися на власний розсуд, погоджуючи дії зі студентами. Керівництво просто не може не підтримати студентські ініціативи.

Процес оцінювання в багатьох вузах є двохстороннім. Так у Сілезькому університеті, в рамках проекту “Лавр студентський”, кожного року проходить інтернет-голосування, наслідком якого є урочиста церемонія вручення відзнак викладачам, що покращують життя студентам.

Навантаження, яке у польських студентів є суттєво менше ніж у наших (в середньому вони відвідують університет 3 дні на тиждень), сприяє вдалому поєднанню навчання з роботою. Майже в кожному університеті Польщі існує Бюро кар’єри – структура з власною мережею працедавців: фірм, банків, компаній і державних установ, яка допомагає студентам у працевлаштуванні.    Бюро вчить студентів правильно писати резюме та рекламувати себе. Працедавці, на відміну від наших звертають пильну увагу і на громадську активність студентів, на те, чи був студент членом студпарламенту, чи брав участь у волонтерстві, які курси відвідував. Знання мов теж є важливим фактором, адже володіння англійською у Польщі – це норма, то ж при прийомі на роботу вітається знання німецької чи французької.

Зауважимо, що українці, з картою поляка, мають право вступати у виші на тих же саме умовах, що й громадяни Польщі.

Отож, є підстави думати, що українські вузи цьогоріч нарешті змагатимуться за абітурієнтів, і не лише між собою, адже вища школа сусідньої країни не дрімає... Але це лише один бік великої освітньої медалі. Бо інший, і куди важливіший, - чи захочуть повертатися додому молоді і освічені українці з чужих країв, де створені всі умови, для навчання, роботи і кар’єри? Що ж, питання залишається відкритим…