Теги і гіпертекст, виявляється, речі характерні не тільки для цифрового простору. Спроби втілити їх в друкованому форматі ведуться вже давно. Багато авторів намагалися принести цю зручну дрібничку в друковані книги. Згадати хоча б «Хозарський словник» М. Павича, що став вже класикою літератури, чи експерименти з дірявими книгами від Дж. С. Фоера. Проте на повноцінність цим гіперпосиланням годі було й претендувати. У всякому разі, так було до появи книги «Traumgedanken» («Думки про мрії») від М. Фішер.
Книга за обсягом - сімдесят шість сторінок є збіркою літературних, філософських, наукових і психологічних текстів про мрії , створених мислителями цілого світу. Але сторінки ці пов'язані між собою як в переносному, так і в прямому сенсі цього слова. Вся книга пронизана величезною кількістю ниток, що ведуть від слова до слова, від сторінки до сторінки до сторінки, від поняття до поняття, від автора до автора.
Ці різнобарвні ниточки з'єднують одні й ті ж слова і поняття, розкидані по всій паперовій палітрі книги. Так що, читаючи, наприклад, про «свободу» на одній сторінці, можна потягнути на нитку і прийти до цього слова на інший, де про нього пише вже інший автор.
Експерименти в цьому напрямку продовжуються. Однак «Traumgedanken» від М. Фішер є на сьогодні найвдалішим сучасним аналоговим втіленням ідеї гіперпосилань.
Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесь