Ошо. Вільний простір любові.

Лише людина має особливість усвідомлювати, що є любов. І має можливість переживати її дуже глибоко. Або розмінювати на безлічі експериментів-пошуків – гублячись серед розмаїття визначень. Відомий індійський мислитель, філософ, релігієзнавець Ошо Раджніш за життя прочитав чимало лекцій про любов. Він жив у ХХ столітті, але його ідеї і зараз – надактуальні.   

Відповідаючи на численні запитання, і таким чином - міркуючи вголос, Ошо вивів свою формулу любові: вона – тривимірна. Один вимір - тваринний: це тільки хтивість, фізичне явище. Другий вимір -  людський: він вищий за хіть, за сексуальність, за чуттєвість. Це не експлуатація іншої людини як засобу. Інша людина – така ж, як і ти, вона тобі рівна. На цьому рівні відбувається взаємний обмін сутністю, радощами, музикою, самою поезією життя. Це – взаємна щедрість. Перший вимір створює рабство, другий – дає свободу. А третій вимір любові – божественний, богоподібний: коли об’єкта любові немає, коли любов взагалі - не стосунки, а коли вона перетворюється на стан вашого існування. Ви просто любите – не закохані у когось, а перебуваєте у стані любові. І все робите з любов’ю.

Продовжуючи свої міркування, Ошо констатує: любов ніколи не підозрює і вона ніколи не ревнує. Ніколи не втручається в чиюсь свободу. Ніколи не нав’язує. Любов дає свободу, а свобода можлива лише тоді, коли у вашому співбутті є проміжки. Бо чим більше ви даєте один одному простору, тим ви стаєте ближчими. Як приклад мудрець наводить такий:

Молода жінка закохується і, як це буває, вони одразу вирішують одружитися. Жінка каже:

- Тільки за однієї умови... 

Вона - культурна, освічена, багата. Чоловік каже: 

- Приймаю будь-яку умову, бо я не можу без тебе жити. 

Вона каже: 

- Спочатку вислухай, а потім обміркуй. Це – незвичайна умова. І полягає вона в тому, що ми не будемо жити в одному домі. У мене буде великий маєток, красиве озеро, оточене деревами, садами і галявинами. Я збудую тобі дім на одній стороній озера, а сама житиму на другій. 

- Тоді який сенс одружуватися? – цікавиться він. 

- Одружитися означає зруйнувати один одного, - відповіла вона. - Я даю тобі твій простір, а собі лишаю свій. Іноді, гуляючи в саду, ми будемо зустрічатися. Іноді, катаючись у човні, ми можемо зустрітися – випадково. Або іноді я можу запросити тебе на чай. 

- Ця ідея абсурдна, - сказав він. 

- Тоді забудь про весілля. Це єдино правильна ідея – лише тоді може наша любов рости, бо ми завжди лишатимемося новими й свіжими. 

На думку Ошо, якщо у двох можуть бути одночасно свобода і любов – їм більше нічого не треба. Бо тоді у них є все, заради чого дається життя.