«Куряча сліпота» луцьких бюрократів.

Заповзято роздерибанивши між партійними депутатами та приближеними до владного тіла землі Луцька, місцеві можновладці вперто опустили інформаційну завісу над цим надприбутковим питанням. Прості лучани багато років позбавлені права знати про те, де і скільки є у міста вільних земельних площ. Влада і досі вперто намагається маніпулювати інформацією. Гарантоване ст. 121 Земельного Кодексу України право на безкоштовне отримання землі і досі є пріоритетним тільки для обраних. Багато років місто просто немає земельного кадастру і його землі ніхто не інвентаризував. Саме це створило вигідне становище для посадовців, які крутились біля земельної сфери. Їх розкішні особняки в місті і поза його межами є наслідком тієї благодатної тіні. Корупція в земельній сфері зашкалює. Правоохоронні органи самі втягнуті в ці схеми, адже відкупними є та ж міська земля і частина прибутків від закриття справ. 

Ось такі відповіді за підписом міського голови М. Романюка отримують жителі міста, які «мають сміливість» звернутись за забезпеченням їх права на земельну ділянку. 

З даного документу видно, що в Генеральному плані міста Луцька, затвердженому рішенням Луцької міської ради від 24.06.2009 року №42/1, в існуючих межах міста не передбачалось виділення земельних ділянок під індивідуальну забудову. Прочитавши це, логічним постає запитання, а яким чином за останні роки з’явились цілі квартали індивідуальної житлової забудови? Яким чином наші депутати, правоохоронці і родини прокурорів отримують ділянки під свої котеджі і вілли?

Дозволимо собі стверджувати, що дана відповідь міської влади є повною брехнею. Саме це слово, в даному випадку, найкраще сюди підходить, а особливо коли ми уважно придивимось до схеми того ж Генерального плану. 

Що це – «куряча сліпота», чи свідоме прикриття власної вседозволеності? Відповідь дасть закон. Адже з 1 липня саме такий і вступив в дію. Частина 2 стаття 16 Закону України «Про запобігання та протидію корупції» чітко забороняє чиновникам надавати недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до нього. Проте, виявляється, він луцьким чиновникам не указ. Горезвісна самовпевненість та кабінетне недбальство і надалі спричиняють поширення впевненої тенденції вішання локшини на вуха простим городянам. Чиновники і досі продовжують гратись в піжмурки з луцькою громадою, користуючись її недостатньою поінформованістю. Ми постараємось швидко залатати існуючі прогалини в цій царині. Таргани бояться світла, і ми постараємось його забезпечити. 

P.S. Матеріали по даному факту корупційних дій будуть направлені в прокуратуру м. Луцька для вжиття заходів прокурорського реагування.