Двоє подорожуючих ангелів попросились на нічліг до одного багатого будинку. Господарі дому були дуже негостинні, а тому навіть не залишили ангелів спати у вітальні. Найбільше, на що вони спромоглися, це помістити подорожніх в холодний підвал. Розмістившись в холодному обійсті, старший з ангелів помітив у стіні підвалу невелику тріщину і старанно виправив цю помилку.
Побачивши, що зробив його «напарник», другий ангел відразу ж запитав його, чому так. У відповідь прозвучало:
- Все бачиться інакше, ніж є насправді ...
Вже на наступний ранок, подякувавши господарям, ангели пішли далі. Надвечір вони знову попросились на нічліг в будинок до родини, де люди були багаті своєю душею, а не статками. Запропонувавши ангелам трохи їжі, - все, що було, подружжя розстелило для них постіль на своєму єдиному в будинку власному ліжку. Ранок розбудив ангелів безперервним плачем господаря та його дружини. Вночі померла хазяйська корова. Вона приносила багато молока, яке було єдиним доходом незаможної сім'ї.
Молодший ангел здивовано дивився на старшого товариша:
- Як це виходить? Вчора твоя допомога була не потрібна, а ти допоміг. Чому ти дозволив, щоб ця сім'я переживала таке горе і втрату? Хіба вони не були настільки добрі до нас, щоб заслужити твою допомогу?
- Те, що здається нам таким зрозумілим, виявляється таким непевним, - відповів старший ангел. - Побачивши дірку в стіні, я зрозумів, що там захований цінний скарб. Щоб скарб їм не дістався, я і заклав отвір в стіні - надто вже грубий і непривітний господар міг ним заволодіти. Коли ми відпочивали в ліжку наступної ночі, ангел смерті прийшов забрати з собою дружину господаря. Я без вагань віддав йому тварину.
Ми не можемо знати все. Навіть якщо у тебе є віра, прагни також до цілковитої довіри, адже все, що відбувається з тобою - є благо для тебе. Це розумієш не відразу. Повинен пройти час. Люди дуже по-різному з'являються і зникають в нашому житті, залишаючи той чи інший слід. Секрет того, що відбулось сьогодні, чи вчора, розкриється завтра. Світ сповнений божественної логіки. Будь терплячим і ти пізнаєш себе.
-
Яка ж мудрість у цій притчі! Як часто ми направду не розуміємо того, що відбувається, і шукаємо відповіді в інших. А вони - завжди у нас.
-
Цікаво було б почути про ангельський чин у третій оселі - щирого українця.
-
Щось тут не так в тій притчі... Не дає людині впевненості, привчає сумніватись... І вже чорне не чорне, а біле не біле... І вже як той біблійний ніневієць не знаєш де ліва рука, а де права.. Мудрість повинна бути такою, що б людина навчилась давати вірну оцінку подіям що відбуваються, а не вишикувати в злиднях чогось позитивного.
Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесьІрина Кунинець 26 липня 2011 18:35
ЛабОРАторія простору 11 жовтня 2011 20:31
Андрій 15 липня 2013 14:10