1 (Аз – Один триЄдиний).
І МАМАЙ маявся.
І МАМОНА.
І МАМАЙ від нудьги свиснув у три голоси. А довкола темрява пуста та порожня була над безоднею. І звук ширився безкінечно. І наповнював Собою Весь Простір.
І настала МАЙАМОНА.
2 (Веде – Два, Обоє рябоє). І МАМАЙ довго чекав на повернення виданого, заснув і не зчувся, як Щось у ньому перелилося з пустого в протилежне.
І стало Це на Весь Простір МОНОлОНОм Його самого.
3 (Глаголь – Три Трьох). МаМА, - подумав МАМАЙ і потер поТИЛИцю. МАМОНА! - віддала ЛУНА МАЙАМОНИ, поглинаючи Його лоном своїм незаперечно.
4 (Добро – Чотири: Чо Тирити?). І Добре, - сказав МАМАЙ, провалюючись в чари любощів.
І Добре ще не настало! - захихикала МАЙАМОНА.
Ти хто? – стрепенувся МАМАЙ.
ТТ, - відказала МАЙАМОНА, - Твоя Твердь! ГойДАЙСЯ, чекай на і-добре й не відВОЛІкайся!
ОХО-ХО-ХО! – вибухнув добром І МАМАЙ і відчув, що заВИС на Тверді своїй. – ДОБРЕ-е-е!
5 (Єсть – П’ять просторів в одному). І Єсть! – ЗАГОЛОсила МАЙАМОНА, сяючи від щастя в утробі своїй.
І сталося світло.
І побачив МАМАЙ світло. І відКРИЛИся очі Його. І відділив МАМАЙ світло від темряви.
І постала УкРАїНА, що від МАЙАМОНИ і Тверді Його на осі Неба свого.
6 (Зело – Шість шестів крині). І Зело КРАЮ Настало У МАЙАМОНИ.
І досвіток був, і Ранок був, і Полудень був, і День був, і Вечір був, і Ніч була.
7 (Земля – Сім щаблів букви Ж по 4 деЦИметри=7х4=28 букв АзБуки). І вдарив МАМАЙ світлом Тверді своєї від кРАЮ до кРАЮ.
І стала Zемля поміж кРАями.
І відділив МАМАЙ воду, що під Твердю МАЙАМОНИ, і воду, що над Твердю МАЙАМОНИ.
І понесла МАЙАМОНА у Тверді Неба і Zемлі, щаблями дРАбини Його с-тупаючи.
8 (Иже – Вісім, бо В І є тільки сім). І сказав МАМАЙ: «Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний».
І сталося Иже.
9 (Фіта – Дев’ять: Де? В Ять). І назвав МАМАЙ суходіл Землею, а місце зібрання води назвав Морем. І побачив МАМАЙ, що добре Це заВИСЛО.