Ази дизайну для дівчини-тіні

Епоха Матріархату, в якому жінки, за просьбою Бога, дозволили чоловікам створити власний, але тимчасовий, світ ілюзії життя, керуючись розумом і дизайном, завершується.

Ніщо не вказує на те, що чоловіки спромоглися на розумну дію й чин. І Бог це вчинив намірено для того, щоб чоловіки, врешті-решт, доколупалися тупими скальпелями до тієї звивини мозку, де є відповідь про їхнє призначення у Проекті Життя. Ані воїни, ані святі, ані пройдисвіти не створили гідного суспільно-божественного образу життя на Землі. Розум – підневільний вибраним цінностям, якщо він не керується почуттями.

Мірою почуттів чоловіка є ЖІНКА! Мірою почуттів Жінки є Бог. Застереження: обожнення Жінки не провадить до ВОЛІ, а тільки прокладає шлях свободі Бога. Свобода – це палиця з багатьма кінцями. Якщо образом свободи є колесо до воза, то образом Волі є МАМАЙ.   

Головний Дизайнер Неба і Землі не дав людям право на власне проектування, яке б мало інший, аніж божественний, образ. Тому жінка була призначена на роль Майстрині образу світу – за образом і подобою народжувати собі подібних і, таким чином, утверджувати проектну ідею Головного Дизайнера щодо створення Лабораторії Простору. Чоловікам, які завжди кичилися власним розумом, належало тільки одне – виробляти Боже Насіння і переносити його в потрібне Лоно задля обопільного задоволення. Таким чином, жінці давалася «козирна карта» - місія Проектанта божого задуму, а чоловікові - тимчасові переживання Головного Місіонера.

Та процес очоловічення Простору затягнувся у Часі: хтось там у Небі довго чухався й прогледів КОНточку повернення в Матріархат... А, може, ні? І сьогодні ми є свідками навернення, бо чоловіче плем’я запливло жирком і цілком втрачає потенціал Посередника між Жіночим Всесвітом і Жіночим світом.

Жінки, відколи втратили політичні важелі управління світом, вже й не мріють про повернення до Матріархату в його повному виразі – управління життям людей через жіночі структури суспільного життя. Причина – вони надто повірили в міфотворчість і тому втратили розум, яким керували почуттями. А з голими почуттями, не захищеними Логікою Проектанта Життя, довго не втримаєшся у чоловічому бедламі. Чоловіки це добре розуміють і тому придумали міфи, які дають їм можливість відтягнути крах їхньої системи життя, й придумали релігії для культивування марновірства жінок.

Якщо Ти живеш у клітці, сплетеній із двох міфів – про долю, і про щастя, подивись на це збоку. Як і більшість людей, ти не задумувалася про міфічність і долі, і щастя, бо ВІРИШ у правдивість цих двох слів як у щось дане споконвіку. Реальне життя утверджує іншу правду: розуміння і сприйняття щастя у кожного власне. Буддисти чітко відмежувалися від цього поняття, бо вони зрозуміли, що щастя – це те, що настає після нещастя. Натомість, вони культивують позицію не віри в щастя, а переживання радості від всього, що дає життя. Тому вони шукають радості, вчаться її переживати від споглядання, від конкретного чину, а не чекають на ефемерне щастя.

Відпусти думку про щастя як щось очікуване від чоловіка, якого нема (поки що, або є, але виявився теле-Пнем), і Ти позбудешся облуди №1. Позбавлення від міфу про долю водночас вимагає утвердження власної позиції через зміну себе. Тоді й оточення зміниться. Тому рішенням №1 може бути зміна місця проживання. Після цього наші думки і слова починають працювати в іншому напрямі й настає кінець нещастю, яке ми збудували раніше.

Можна поступити по-іншому: подбати про „щастя” і „долю” інших. Це – вищий пілотаж у проектуванні власного життя, і на таке здатні непересічні люди, яким властиво керуватися власною волею. Життя не прощає безвольним, адже „Вільному – воля, а підневільному – недоля!”

Той, котрого розп’яли, чесно говорив, звертаючись до нас: „Що з того, що ти любиш того, хто тебе любить?” Вчитель цим учить нас міряти любов чимось вищим, що не підвладне розумній оцінці почуттів, а велінню Серця. Саме там Душа колядує, обертаючи кола життя.

Але перед тим, як відважитися на щось, запитай у Себе: а воно мені треба? Після того, як знайдеш для себе першу... і, врешті-решт, десяту відповідь на це запитання, можеш приймати рішення.

Спробуй жити для інших, або прийми свій клич Волі – стань Провідником Божого задуму України – країни світла й радості. Можливо, знайдеш у тому сенс - новий міф про щастя! Але то вже буде не вузький, приватновласницький міф про власну тугу, а всенародний, суголосний ПРАВді Життя божественного у гармонії буття.

А долю не вибирають, а змінюють, якщо є ціль, мета. Тоді добирають засоби й налаштовують світло Душі, щоб воно набуло безмежності творення.