Інформація як засіб окупації

Настали часи інформаційних та духовних воєн. Йде жорстока боротьба не за матеріальні цінності, а за душі і свідомість людей. Колись у бій йши зі списом, гарматою, танком, зараз - з комп’ютером, телеканалом, засобами масової інформації. Четверта влада стає першою. Економічні війни, де головною зброєю були гроші, відходять в минуле. Навіть у Верховній Раді зрозуміли, що не все можна купити за гроші. За мільони не купиш авторитету і довір’я виборців. Народ все бачить і чує, і з потоку інформаційного бруду вміє віднайти чисте джерело і потічок достовірної інформації. За грандіозними мільярдними шоу з одурманювання він бачить виконавців і замовників цих шоу. І така інформаційна зброя обертається проти її виробників. А театр абсурду в парламенті вже давно перетворився на тягучий і гнітючий серіал. Але кому це потрібно? Питання риторичне. Мабуть тим, хто хоче очистити Україну від українців, корінного населення цих земель, і заселити нашу землю чужинцями.

В цивілізованому світі давно знають вартість достовірної інформації, бо хто володіє інформацією, - той керує ситуацією. Тому перші особи держави оточують себе тільки тими людьми, які можуть надати їм таку інформацію, а не сватами і друзями (такі люди в них - для створення домашнього мікроклімату та підтримання родинного вогнища). Глибокі знання, національна культура і порядність людини - це ті критерії, за якими мав би формуватися кадровий потенціал владної верхівки кожної цивілізованої держави. За часів Київської Русі, до запровадження християнства, до влади допускались відаючі люди з древніх родів, які проходили навчання і посвяти на основі божественних відичних знань, що передавались у родах Волхвів Руси-України з покоління в покоління. Це саме ті знання, на яких була збудована велика Слов’яно-Орійська Скупа, знання, якими послуговувались творці Трипільської культури, Кіммерії, Аркаїму, Великої Сколотії, Сарматії, Антського царства, Київської Русі та Болохівського (Волхвівського) князівства. Завдяки спадкоємній передачі з роду в рід Священного дару Відання та законів світотворення і розвитку, укладених в Карбах Відання, ці держави розвивалися за природними, тобто Божими законами. Варнова система устрою, коли кожен робив ту справу, яка йому найкраще вдавалася за природною приналежністю до певної варни, виключала керування державою кухарок чи кухарчиних дітей, приближених до престолу. Кастова етнократія була заснована на чистоті крові і на зростанні чистоти свідомості і світогляду, честі, лицарства та героїзму во їм’я свого народу.
Керманичі ж тих народів, які бажали вести паразитичний спосіб життя, воювали за підкорення інших земель і народів. Але в ті часи війна була відкритою. Всі знали, хто свій, а хто ворог і які цілі він переслідує. Зараз ведеться скрита, підла і жорстока боротьба з інформаційного одурманювання людей, аби приспаний брехнею і фарисейством народ, позбавлений правдивої історії та інформації, сам добровільно віддав всі свої багатства, збережені і створенні важкою працею його предків новим паразитам і чужинцям. Кривда, спричинена відвертими ворогами і окупантами не так болить, як та, яка зараз повсюдно твориться, начебто, своїми. Змінити свідомість людей в потрібному їм напрямку - головне завдання теперішніх інформаційних монстрів.

Пропрацювавши дев’ять років в кущовому інформаційно-обчислюваному центрі розробником інформаційних задач, алгоритмістом - аналітиком, знаю, що якщо вхідна інформація неякісна, недостовірна, то які би дії з нею не проробляти, які би алгоритми не застосовувати, - на виході ми отримаємо таке ж "сміття", не придатне для прийняття якісних рішень. І завдання грамотного керівника будь-якої установи визначити, яка інформація дасть позитивний результат, а яка заведе в темний кут і хибне рішення, прийняте завдяки такій інформації, наробить багато шкоди і кривди людям. Тобто, слід визначити правильні пріоритети - що головне, що другорядне, а чого взагалі робити не потрібно і тратити на це час, кошти і людську працю, а точніше життя. Мене завжди дивували люди, які витрачають своє життя на негідні справи: руйнування чиєїсь праці чи здобутків, або ще гірший варіант - їх присвоєння. Недарма кажуть в народі, що крадене ще нікому щастя не принесло. Або ще кажуть: як прийшло - так і пішло. Те ж стосується і інформації. Якщо вона направлена на добрі справи, на творення, а не руйнування, несе позитивну енергетику - то її носій і передавач сам від неї оздоровлюється і енергетично заряджається. Якщо ж інформація руйнівна, несе злобу, жадібність, недоброзичливість, заздрість, то й людина, яка її розповсюджує часто хворіє, вічно всім незадоволена, не вміє насолоджуватись життям, а тратить його на заробляння брудних грошей, які потім йдуть на лікарства чи пусті витрати. Кажуть, що інформацією можна вбити людину, а можна і оздоровити. Тому від інформаційних вампірів треба вміти себе захистити.

Зараз проводяться в світі дуже цікаві дослідження з водою. Виявляється вода має здатність також переносити інформацію. І в залежності від того, який шлях вона пройшла перед тим, як потрапити у Ваш дім, - може бути мертвою, живою, цілющою, структурованою, або руйнівною. А так як тіло людини на 75-85% складається з води, то ми виглядаємо і ведемо себе у відповідності до структури тієї води, яку споживаємо і яка є в нашому організмі. Є багато чинників, які впливають на структуру води ( в ідеальному вигляді структура живої води має форму правильної сніжинки). Проходячи по гнилих трубах міського водопроводу або під впливом електромагнітних коливань мобільного телефону чи брудних інформаційних потоків, вона втрачає свою структуру. А це гірше, ніж неякісний хімічний склад цієї води. Над відром води не можна сваритися чи злитися, бо потім така вода не придатна для приготування їжі. І навпаки, їжа, приготовлена з любов’ю для рідних людей з продуктів, вирощених своїми руками на рідній землі дає організму великий заряд енергії і краси. Навіть рослини краще ростуть, политі водою, яку перед тим похвалили, чи їй подякували. Любов і вдячність – найпотужніші енергетичні джерела. 

Вода вбирає всю інформацію, яка її оточує. Ніяка інша речовина не має здатності перебувати в трьох станах: твердому, рідкому і газоподібному. Але переходячи з льоду і пари в рідкий стан, вода має здатність і очищатися від інформаційного бруду. Мабуть і людству потрібно зробити такий перехід (за І. Каганцем - Перехід IV), щоб очиститись від нагромадженого інформаційного бруду, бо критична маса його може призвести до знищення всього живого. 

Всевишній посилає нам, людям, в найважчі часи своїх синів-Спасів, аби вони рятували людство від винищення. Такими були Ной (Рама), який вивів частину орійських родів на північ в межиріччя Дніпра та Дунаю, де можна було почати нове життя після всесвітнього потопу. Літочислення, яке велось від того часу існувало в нас до введення Петром І в 1699 році нового літочислення від Різдва Хрестового (різниця становить 5508 років, тобто зараз 7516 рік). Новий відлік часу завжди починався від сворення нового світогляду і основаної на ньому нової цивілізації. П’ять тисяч років тому Богом посланий був нам Спас Орій (Ярій, Ярило), який неодноразово втілювався в племенах Слов’яно-Орійців і рятував (спасав) рід від загибелі і забуття. Він переміг із синами і братами орійців-відступників, які стали на стороні Чорнобога. В Індії його вшановують як Арджуна. 3,5 тис. років тому таким Спасом, посланим Богом для Індії, був Будок (Будда). Два з половиною тисячоліття тому Спас Колодій зрушив Колесо і пришвидшив прихід весни, щоб люди мали можливість швидше засіяти і зібрати урожай, врятувавши їх від голоду. Спас Один, якого дуже шанують наші північно-західні сусіди, вивів слов’яно-орійські роди на нові землі західної Європи 2,5 тис.років тому і своєю самопожертвою врятував їх від винищення. Комонезь Ясів спілкувався з Богом через різи (руни). Ісус Хрестос два тисячоліття тому отримав призначення від Бога підняти духовний рівень занепалого Орійського роду галів-галеліян, які почали втрачати відичні знання та кровно змішуватись з чужинцями, поклонниками Ями-Яхве. Бог послав його до галілейського народу аби відновити на його землях Покон Рода Всевишнього та відичні знання. Але жерці Ями-Яхве винищили всіх його учнів, а лжеапостоли спотворили його вчення. Спаси є боголюдьми і в наступних життях стають Богами. Спасом вважається також воїн-жрець Мамай, який врятував Русь-Україну від повного винищення в Яві. Він був з роду витязів останнього Комонезя Святослава Хороброго, які осіли на о. Хортиця. Його образи колись були чи не в кожній українській хаті. 
Наші предки дуже шанували богиню води - Дану. Саме січень був її місяцем. Свято Водосвяття, ЯрДану, відзначали 5 січня - на 12-й день від Різдва за Сонячним календарем. І з того часу вода у водоймах вважалася цілющою. Саме тому в цей час запасалися такою водою, взятою з джерел і чистих водойм, на цілий рік.

Так як вода очищається від інформаційного бруду шляхом переходу із одного стану в інший, так і нам пора очистити свою свідомість від інформаційного сміття і брехні та долучитися до чистих джерел інформації.