Коефіцієнт Совісті і Свідомості

Статистика є жорстока, але справедлива пані. Недарма кожного року зменшується кількість статистичних показників, які оприлюднюються. Відсутність інформації – це позбавлення керівників країни засобів для прийняття правильних рішень.

Для визначення параметрів людського розвитку з 90-х років у щорічних звітах Програми розвитку ООН широко використовується інтегральний показник – індекс людського розвитку (індекс ЛР). Він дає загальне уявлення про розвиток людини в окремих країнах і регіонах. Цей показник широко використовується ООН для спостереження за прогресом окремих країн і людства в цілому. Чим вищий цей індекс - тим вищий розвиток країни.

Індекс людського розвитку є альтернативою щодо показників ВВП на одного жителя. Його перевага в тому, що він об’єднує економічні і соціальні показники, тобто враховує рівень життя населення, рівень освіти і стан здоров’я. Панує думка, що високий освітній рівень людей є запорукою їх матеріального добробуту. Крім того індекс ЛР враховує індекс очікуваної тривалості життя, індекс ВВП, рівень грамотності дорослого населення.

За даними матеріалів „Доповіді про розвиток людини”, що готуються на замовлення Програми розвитку ООН, Україна впродовж останнього десятиріччя перебуває за цим індексом людського розвитку в шостому десятку зі 170 країн світу.

Дуже суттєвими для аналізу стану розвитку кожної країни є показник приросту чи зменшення населення. На жаль, за цим показником Україна посідає останні місця. За темпами вимирання українці випереджають Європу і навіть деякі країни Азії та Африки. Чи визнає світова спільнота теперішній геноцид в Україні – зменшення населення за останнє десятиріччя на 6 -7 млн. осіб - хоча б через 80 років? Чи не тому використовують вакцинацію, генетично модифіковані продукти, радіацію і деморалізацію, що ми занадто повільними темпами вимираємо і не звільняємо життєвого простору для „вибраних” народів?

А от що привело нашу країну до такого занепаду, повторюватись не буду, бо про це вже говорено-переговорено, писано-переписано, а влада і далі веде інформаційну та економічну війну проти свого народу на боці ворога. І поки-що не видно того Пророка, який би відкрив людям очі і сказав: „А Вам, українці, нікуди не треба йти шукати нові землі, бо ви не в пустині. Вам Бог дав найкращу землю на цій планеті. Тільки не пускайте на неї чужинців і не віддавайте владу нелюдам, грабіжникам і паразитам! Ваші Великі Предки героїчно стояли на смерть, захищаючи Рідну землю від ворогів. А Ви добровільно погоджуєтесь бути рабами на своїй землі. Без спротиву. Мовчки споглядаєте, як глумляться над Вашим героїчним минулим, спотворюють історію, фальсифікують все, що піддається і навіть не піддається фальсифікації, по-фарисейськи знущаються над Вашою рідною вірою, мовою, святинями, храми перетворюють в торгові центри, а верстви відаючих людей змушують займатися бізнесом і торгівлею, що є протиприродно і руйнує всю структуру людської спільноти.

Бо раб не прагне стати господарем, господар не бажає мати лицарську вдачу, а варна воїнів не прислухається до мудрих порад своїх національних провідників. Тому й розвелося стільки паразитів на нашій землі, тому й панує такий безлад і хаос. Подумайте про своїх нащадків! Що залишите їм в спадок після себе? Сплюндровану землю, отруєну хімією і радіацією? Генетично модифіковані продукти, допущені на наші ринки тими, хто виконує програму винищення українців? Брудну воду і повітря? Чи може національну свідомість і гордість за своїх прадідів, які зуміли захистити для вас свій споконвічний життєвий простір?”

От про Совість і Свідомість я і хотіла б поговорити з Вами, шановні читачі. І пропоную для оцінки цих людських параметрів запровадити коефіцієнт „СС”. Чим вищий цей коефіцієнт, тим відповідальніша людина і може об’єктивно визначити своє місце в суспільстві. Тоді „кухарки” і „торговці” не рвалися б до влади і до храму. Духовні раби не прагнули б бачити кругом себе ще більше рабів. А бандити і злодії знаходились би не у „верховних радах”, а у відведеній для них резервації – наприклад, в Чорнобильській зоні. Там можна було б дозволити міжнародним організаціям проводити на них корисні дослідження. Зокрема, випробовувати вакцину, перед тим, як пропонувати її нашим дітям і підліткам.

Для себе я давно вже навчилася визначати тип людської спільноти за трьома групами: люди, нелюди і раби. Нелюди не мають совісті, тобто третьої сигнальної системи (за І. Каганцем), що відповідає за людяність. Раби не мають свідомості, бо їм байдуже на кого працювати – аби платили гроші. Тобто, коефіцієнт „СС” в цих категорій дорівнює нулю. На керівні державні посади можна допускати людей з високим коефіцієнтом „СС”, які би відповідали за свої дії і рішення.

І якщо свідомість людську можна змінити, то совість – це категорія біологічна. Всесвітньо відомий французький психіатр і культуролог Макс Нордау називав носіїв нелюдської поведінки „дегенератами вищого порядку” і вважав їх хворими. „Майже у всіх хворих цього роду відсутні почуття моральності й справедливості. Для них не існує ніякого закону, ніякої пристойності, ніякого сорому. З великим спокоєм і задоволенням вони здійснюють злочини й підлості…” – писав він у своїй монографії „Виродження” (1893р.).

Бо раб не прагне стати господарем, господар не бажає мати лицарську вдачу, а варна воїнів не прислухається до мудрих порад своїх національних провідників. Тому й розвелося стільки паразитів на нашій землі, тому й панує такий безлад і хаос. Подумайте про своїх нащадків! Що залишите їм в спадок після себе? Сплюндровану землю, отруєну хімією і радіацією? Генетично модифіковані продукти, допущені на наші ринки тими, хто виконує програму винищення українців? Брудну воду і повітря? Чи може національну свідомість і гордість за своїх прадідів, які зуміли захистити для вас свій споконвічний життєвий простір?” 

У людей, завдяки наявності голосу совісті, свідома брехня викликає стрес, який призводить до зміни частоти пульсу, тиску крові, потовиділення. У нелюдів, через відсутність совісті, стресу не виникає, тому „детектор брехні” не фіксує проявів хвилювання, з чого робиться помилковий висновок, що людина говорить чисту правду.

Дослідники Берон і Ричардсон, автори книги „Агресія” констатують, що є сукупність інструментально вимірюваних показників, за якими можна ідентифікувати потенційних насильників чи нелюдів і що таких осіб не можна допускати до керування іншими людьми і прийняття відповідальних рішень. У наших владних структурах таких нелюдів видно неозброєним оком, без будь-яких приладів, але, на жаль, усунути їх звідти дуже і дуже важко, бо вони знаходяться під захистом державної системи, яку самі ж і узаконили. Для більшої надійності їм потрібен захист НАТО. Але ніколи ще чужа армія не відстоювала наших національних інтересів. Хіба мало прикладів з історії?

Кажуть, що інтелект людини оцінюють по тому, які пріоритети в неї в житті: що для неї головне, що другорядне, а що вона, взагалі, ігнорує. Преса виносить на поверхню, як шумовиння, якісь непотрібні, другорядні проблеми, в той час важливі для держави питання або замовчуються, або вирішуються колуарно, за спинами народу. Це ведеться проти українців відверта інформаційна, економічна і духовна війна.

Що ж до відсутності в багатьох «українців» національної свідомості, то в тому кожен має винити насамперед себе, а вже потім - владу, освіту, медицину, засоби масової інформації і панівну релігію. Не можна дозволяти, щоб вас принижували, топтали, потрібно виховувати в себе почуття гідності і впевненості, усвідомити те, що ви на своїй землі, яку зберегли для вас багато поколінь ваших предків, а деякі поливали її своєю кров’ю в боротьбі з усякими зайдами і окупантами. Не боятися відстоювати свої людські права і свободу, загартовуватись духовно, морально і фізично.

Можна кожного ранку проказувати такий заповіт:
„Убий в собі раба! Убий раба! Без жалю вбий раба!
В лахмітті він чи в пишній позолоті.
Хай торжествує вічна боротьба
Душі нескореної у смиренній плоті.
Убий раба, що вірує в батіг
І освяти осквернену природу.
Убий раба! Розвій чужинський міф
Про рабський стан вкраїнського народу”

  (Б. Британ).

А ще я би радила вміти насолоджуватися кожним днем свого життя. Бо бідний не той, хто мало має, а той, кому завжди всього мало. В гонитві за грошима та матеріальними благами люди розучилися бачити ту красу і багатства, які Бог дає нам безплатно, розучились радіти життю і одне одному.

Вважаю, що природну красу, здоров’я і добробут кожна людина може отримати, як дарунок від небесних сил, підвищуючи власний коефіцієнт Совісті і Свідомості.

P.S. Задля актуалізації тексту статті, підготовленого авторкою 2008 року, редакція внесла деякі скорочення статистичних показників та незначні стилістичні правки, які загалом не змінюють зміст. 

Використано фото з інтернету