Бульдозерами по пам'ятці

«Відбулася толока біля Вежі Чарторийських стіни Окольного замку». Такий гучний заголовок прочитали ми на офіційному сайті Луцької міської ради. Щож, генеральне прибирання в Державному історико-культурному заповіднику м. Луцька, який за останні роки доведено до стану великого історичного звалища, дійсно вкрай необхідне. Проте сам спосіб прибирання - за допомогою бульдозерів, що безжально нищили археологічний шар в охоронній зоні Окольного замку біля вежі Чарторийських - просто вразив.

Цей вандалізм відбувався під патронатом дирекції і працівників Державного історико-культурного заповідника, силами загнаних на «прибирання» безробітних міського центру зайнятості, студентів ближніх училищ та технікумів. Зауважимо, що керівництво ДІКЗ багато років вперто і безкарно доводило цю пам’ятку, яка перебувала в нього на балансі, до стану руйнації. Про це свідчить акт, складений відділом охорони культурної спадщини ВОДА, який так і не знайшов відповідного реагування.

Надувши чергову інформаційну бульку на фоні вмираючого Старого міста, забули міські чиновники зауважити, що т.зв. сміття, яке екскаваторами згрібалось в охоронній зоні, значною  мірою складалось із старовинної цегли XIV-XV, з якої і була змурована ця унікальна пам'ятка національного значення. Цегляні візерунки, що прикрашають напівзруйновані недбалістю і часом мури, - дійсно унікальні для нашого краю. Такі орнаменти є хіба в Хотинській фортеці і Трокайському замку.

Замість того, щоб дбайливо зібрати і використати цей безцінний історичний матеріал для реставрації самої древньої пам’ятки, його, як мотлох, нехитро вивезли самоскидами „Луцькспецкомунтрансу” і викинули на сміттєзвалище. Стаття 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» чітко регламентує, що «… проведення земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць… здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини». Проте будь-яких погоджень цих робіт в охоронній зоні - та ще й із застосуванням важкої техніки - жоден орган охорони культурної спадщини ні міста, ні області, ні, тим більше, Києва не надавав.

Втім, для горе-охоронців заповідника це вже не вперше. Байдуже їм до законів і до своїх обов’язків. Як розповів керівник клубу «Ентузіаст» Олег Виноградов, схожа ситуація біля вежі Чарторийських вже була кілька років тому. Тоді «дбайливі» жителі вулиці Драгоманова під «пильним оком» дирекції заповідника почали розбирати замкову стіну. Наскладали кількаметровий стос, що був підготовлений до вивезення. Зауваживши це, пан Олег звернувся до директора заповідника Т.Рабана і повідомив про цей факт вандалізму. Проте жодної реакції, як завжди, не було. За тиждень історичної цегли не стало…

Саме такий факт безсовісного грабунку історичного середовища Старого міста був зафіксований нами 12 квітня цього року на вул. Драгоманова за кілька метрів від дирекції заповідника під вікнами кабінету директора ДІКЗ Т.Рабана, який вперто ігнорує рішення прокуратури і наказ першого заступника голови Волинської ОДА О.Башкаленка про його відсторонення за підозрою в скоєні кримінального злочину, щодня перебуваючи на державному робочому місці. Спокійно оминувши директорську автівку, цілий причіп цегли-«пальчатки» XVI-XVII ст., що отримала свою назву через характерні лінії на її поверхні, зроблені пальцями рук давніх майстрів, назавжди безкарно залишив місце історичної приписки.

Ось так, впертими безграмотними стараннями наших міських чиновників, дирекції заповідника і нерадивих міщан, наше велике минуле перетворюється в звичайне сміття. Саме через вкрай низький рівень професійності урядників і політиканів та надвисокий рівень байдужості громади втрачаємо ми свою справжню історію, підміняючи її муляжами т.зв відновленої забудови. Ось тому й замки поновлюємо з уяви, неякісного цегляного сурогату й дешевого бетону...  Соромно… 

P.S Матеріали за фактом незаконного проведення земляних робіт в охоронній зоні ДІКЗ будуть передані для реагування в орган охорони культурної спадщини Волинської ОДА і прокуратуру м.Луцька.

----------------------------------------------------------------------------------------

Стаття 44. ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини: 

-  за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам'ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.