Забуті казки Волині

Вона є двадцять шостою з унікальної 40-томної серії, що увібрала в себе понад 4 тисячі українських народних казок різних регіонів України. Є тут 8 книг казок Гуцульщини, 3 - Буковини, 2 - Покуття, 2 - Бойківщини, 6 - Закарпаття, 1 - Галичини, 1 - Волині, 2 - Поділля, 2 - Наддніпрянщини, 1 - Кіровоградщини, 2 - Полтавщини. Намагаючись максимально наблизити мову казок до літературної, в ній збережено всі найхарактерніші діалектизми та синтаксичні конструкції і навіть є їх тлумачення у словничку. Автор і упорядник книги - Микола Антонович Зінчук, який присвятив збиранню та літературній обробці народного фольклору понад 30 років свого життя.

Народився він 7 березня 1925 року у селі Кошелівка Червоноармійського району Житомирської області в селянській сім’ї середнього статку. Під час лихоліття 1930—1933 років його сім’я змушена була покинути рідне село. Війна застала дев’ятикласника Миколу вже у райцентрі Черняхів Житомирської області. Травень 1942 року став початком його поневірянь в Німеччині, де він працював на примусових роботах з ремонту залізниці у місті Галле. Невдала повторна спроба втечі завершилась ув’язненням у концтаборі «Флосенбург», з якого на початку 1945 року він був депортований у концтабір «Дахау». Радість визволення 29 квітня 1945 року «Дахау» американською армією затьмарила тяжка форма туберкульозу, яку довелося лікувати у шпиталі 2,5 місяці. Війна забрала його батька і майже усіх родичів по чоловічій лінії. Після повернення на Батьківщину і праці в колгоспі, Микола Зінчук у 1946 році вступив на історичний факультет Львівського педагогічного інституту, який закінчив з відзнакою у 1950 році й отримав направлення у Руднівську середню школу (тепер Львівська середня школа № 74) на околиці Львова. У 1957—1963 роках працював директором Порічанської восьмирічки Яворівського району Львівської області. Серйозним поштовхом, що спонукав написати ряд науково-педагогічних статей, стало його знайомство з видатним педагогом В. О. Сухомлинським, з яким вони постійно листувалися. Вивчення теорії фольклору, захоплення краєзнавством і збір фольклорного матеріалу та народних казок стали основним змістом його життя. Непереборна мета створити унікальний багатотомник народних казок, що міг би охопити якнайбільшу територію України, повністю поглинула всі його вихідні, свята і відпустки.

У 1986—2002 роках видавництва Ужгорода, Львова, Києва почали друкувати упорядковані ним збірки народних казок та оповідань. Все робилося за власні, зароблені вчительською працею, гроші, які витрачалися на поїздки, готелі, магнітофони, касети… У 2003 році у львівському видавництві «Світ» вийшов перший із 40 томів «Українських народних казок».

Його «Чарівні казки» в 2007 році були оцінені міжнародною премією Воляників-Швабінських при фундації Українського університету в Нью-Йорку. Проте повністю здійснити свої творчі задуми автору не дала тонка лінія життя, що обірвалась 2 лютого 2012 року.