Наша з вами сучасниця Ліна Костенко гостротою й влучністю свого слова не тільки довела, що є українкою, а й спонукає кожного визначитися зі своєю приналежністю. Замовкли дзвони, які колись "били по лицарству"... Залишилися самі комарі. Вони тепер комарюють. А ми мовчки їх споглядаємо. Дух лицарства заснув, але розбудити його може кожен із нас.
-
Українські дзвони не замовкають ніколи, бо Ними є Українська Мова й ритм Сердець. Те, що Серця б'ються не в унісон за Проектом гуртування - це перехідна ознака, бо Час не настав, а простір Волі куций на тлі дутої свободи.
Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесьЛабОРАторія простору 29 квітня 2013 8:50