Розваж. За знищення пам'ятки доведеться відповідати!

Острозьким МВ УМВС України в Рівненській області порушено кримінальне провадження за фактом завдання шкоди і знищення пам’ятки архітектури національного значення - церкви Косьми і Деміана в с.Розваж Острозького району Рівненської області. Історія навмисної руйнації унікальної волинської пам’ятки дерев’яного сакрального зодчества почалася ще два роки тому і зараз отримує своє логічне завершення - завдяки втручанню Комітету захисту національної спадщини Громадської Ради Волині.

Саме в 2011 році настоятель церкви Косьми і Деміана в с.Розваж о.Василь (УПЦ) за сприяння місцевого керівництва по-варварськи її знищив. Служитель культу, як зазвичай це буває, пояснив, що мав добрі наміри, а оскільки коштів на реставрацію не було, то й вирішив відбудувати церкву по-новому… Унікальністю пам’ятки ніхто особливо не переймався.

Громаді було потрібне місце для богослужінь, вінчань і похоронів. А чиновники, як завжди, загравали з попами. Тож, незважаючи на протести істориків і науковців, руйнування цинічно здійснювалося під прикриттям місцевого керівництва і за умов повної бездіяльності місцевих органів охорони культурної спадщини. Роботи здійснювала господарським методом заїзна бригада «шабашників», без жодної присутності фахівців-реставраторів і відповідних ліцензій. Бригадир – так би мовити на «хлопський розум» - диктував свої правила «реставрації». Замість заміни гнилих брусів і укріплення конструкції храму за допомогою спеціальної речовини, яка вводиться в стіну уколами, як того вимагають реставраційні норми, унікальну дерев’яну церкву, збудовану в характерній для барокового періоду манері - з опасанням, просто розібрали і спалили. За благословенням обласного церковного владики. А на її місці збудували нову. В нових межах і пропорціях. «Красіву»…

Факт самочинного проведення робіт без жодної участі науковців і жодних погоджень підтвердили нам і в Міністерстві культури України, яке, згідно з законом «Про охорону культурної спадщини», має виняткове право надавати дозволи і погодження на роботи на пам’ятках національного значення.  

Зауважимо, що ще 26 жовтня 2011 року Міністерством культури України було надано припис №305/22/51-11 з вимогою негайно припинити проведення будь-яких ремонтних, монтажних, (демонтажних) робіт на пам’ятці та терміново надати на розгляд Міністерства необхідну науково-проектну документацію щодо здійснення означених робіт. Однак, як офіційно повідомив 21 червня 2013 року заступник начальника департаменту охорони культурної спадщини та культурних цінностей В.В.Вічерський: «повідомлень щодо виконання даного припису до міністерства не надходило». І це при тому, що роботи вже завершено… 

В контексті цього варто звернути увагу на ще один факт. Вже після набуття чинності міністерського припису, з’явилося розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації від 21 листопада 2011 року №567, яким було виділено 20,0 тис. гривень бюджетних коштів на «першочергові протиаварійні роботи (реконструкцію)» цієї пам’ятки архітектури 1781 р., що має охоронний № 607. Головним розпорядником коштів виступило головне  управління з питань будівництва та архітектури РОДА.

Зважаючи на вище згадану інформацію Міністерства культури України, маємо факт фактичного фінансування самочинних робіт за рахунок бюджету області. Робіт, які фактично знищили пам’ятку, що перебуває під охороною держави, яку представляє на Рівненщині обласна адміністрація під головуванням пана В.М. Берташа. І черговий факт бездіяльності його підлеглих з очолюваного Ю.М.Калітинським відділу охорони історико-культурної спадщини і туризму управління культури і туризму Рівненської ОДА.

Зважаючи на цинічне знищення пам’ятки національного значення, яка фактично втрачена, за поданням Комітету захисту національної спадщини ГРВ Острозьким МВ УМВС України в Рівненській області відкрито кримінальне провадження і розпочато досудове слідство згідно зі ст. 298 Кримінального Кодексу України – за фактом знищення пам’ятки архітектури національного значення і службової недбалості посадових осіб, які це допустили.

Представники Комітету захисту національної спадщини ГРВ налаштовані рішуче і переконані, що обурення науковців і краєзнавців повинні знаходити не тільки публічний розголос, а й мати чіткі юридичні форми реагування. Варвари мусять бути покарані. І ні ряса, ні дорогий костюм не повинні слугувати індульгенцією перед законом.