Для того, щоб усвідомити, чому щось відбувається не так, іноді необхідно подивитися на ситуацію збоку. «Нарід поділений, порабощений, живе, навіть не знаючи хто він. Його провідна верства зденаціоналізована, відчужена від народньої маси, якій помагає тільки спати…» - так описав галицьких русинів середини ХІХ ст.. Яків Головацький, лінгвіст, етнограф, історик, поет, священик, громадський діяч. Спочатку він критикував уряд і захищав національно свідому інтелігенцію, але згодом і сам став частиною системи й почав сповідувати ідею єдності «руських» народів. «Літопис слов’янської літератури, мистецтва і науки» Головацький написав у 1848 році, коли ще не підтримував москвофільську ідеологію. Найяскравіший уривок цього твору – сьогодні в «Українському вірусі».
Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесь