Сквер, пам'ятник і самоправство чиновників.

Міські чиновники самочинно встановили пам’ятник К.Шишку, а також облаштували сквер за кошти невідомого походження. Це випливає з відповідей  за підписом заступника міського голови Т. Яковлєва, що їх отримали на свій запит представники  Комітету  правозахисту і боротьби з корупцією ГРВ.

На усі запитання щодо фінансування робіт, погодження документації, надання дозволів і проведення конкурсів міське чиновництво знайшло лише такий аргумент: «У виконавчих органах міської ради відсутня  вказана Вами інформація публічного характеру щодо проведення робіт біля магазину «Мисливець» на розі вулиць Кривий Вал і Лесі Українки».  Ось ці відповіді:

Ці - тепер уже офіційні - документи чітко пояснили причини цинічних маніпуляцій і брехні заступника міського голови С.Кравчука, який безпосередньо керував роботами в сквері. Про це ми писали раніше. Вони підтверджують факт самоправства і перевищення чиновником його службових обов’язків, а також вказують на можливі фінансові зловживання.

Зауважимо, що всі ці протиправні дії здійснено за безпосередньої участі посадових осіб відділу муніципальної дружини Луцької міської ради й особисто її начальника В.Шпака. «Муніципали», які,  згідно зі службовими обов’язками, повинні були б вивчити питання законності будівельних і земляних робіт у центрі міста, а також перевірити наявну дозвільну документацію, не тільки не «вжили невідкладних заходів», а, навпаки,  - «кришували» беззаконня за усною вказівкою віце-мера.

Незважаючи на постійні нарікання луцьких «муніципалів» на завантаження і неукомплектований штат, у дні масових заходів 23 і 24 серпня в сквері, як на військовому об’єкті, цілий день чергували  працівники відділу.

Цікаво, що отримані нами відповіді готували керівники управління містобудування і архітектури міста Ю.Казмірук і Я.Матвіїв, які теж були безпосередніми учасниками цих «невидимих» робіт.

З огляду на стійку тенденцію лицемірства,  ці чиновники в черговому інтерв’ю знову заявлятимуть, що події навколо пам'ятника їм не сподобалися, але нічого вдіяти вони не могли. Такі в них посади. Все «рішають», гроші заробляють, завжди на видноті, але ні за що не відповідають. За стільки років перебування у чиновницьких кріслах навіть пам’ятник (монумент) від садово-паркової скульптури розрізняти не навчилися. Та й із знанням нормативних документів у них теж не склалось. Очевидно, наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури і Міністерства культури України від 30.11.2004N 231/806 «Про затвердження Порядку спорудження (створення) пам'ятників і монументів» теж “пройшов” повз них. Бавляться дядьки в архітекторів, вигідно бавляться.

Наразі ж нехай їх вчать слідчі прокуратури і забавляють правоохоронні органи. У ці відомства ми і передаємо повідомлення про злочини, визначені ст. 367, 365, 356 Кримінального Кодексу України.