З Майдану – тільки з перемогою!

Ірина Кунинець

Vox Populi :: ТЕМА ДНЯ

«Зливання» Майдану чи його розгін спровокують однозначну реакцію тих, хто на ньому стоїть. Відступати назад ніхто не буде – переконані опитані нами волиняни. Кожен із наших співрозмовників активно відстоює свою життєву позицію і вже не раз бував на столичному Майдані. Ми поцікавилися, які настрої там переважають, чи бояться люди, як виглядає луцький спротив беззаконню, що панує в державі, порівняно з київським.

Богдан Пташник, журналіст, розповів, що наразі хоч і настало затишшя, але люди готові до будь-якого розвитку подій. Щодня на Майдані відбуваються тренування і відповідна підготовка:

Особливого страху в людей, зі слів Богдана, немає. Але небезпека «висить» у повітрі – і це відчувається:

Порівнюючи активність людей у Києві і в Луцьку, журналіст зауважив, що в регіоні співвідношення дія-страх-відповідальність – абсолютно інакші. Тому й результати істотно відрізняються:

Лучанин Дмитро Сандалов розповів про те, як Майдан змінився протягом кількох місяців:

Люди на Майдані розуміють, що дороги назад немає, - каже Дмитро:

Не боятися людям допомагають всі ті, хто вже постраждав від злочинного режиму, переконаний лучанин:

На переконання Дмитра Сандалова, більшість лучан чекає, щоб їх вели. Але особистості, яка б це могла зробити, наразі немає:

Втім, Дмитро переконаний, що на Волині є достатньо людей, які за першим покликом поїдуть у Київ.

Ще один лучанин, який спілкувався з нами на умовах анонімності,  вважає, що кожен, хто зараз на Майдані, знає, на що йде. А, отже, готовий до найгіршого (голос – змінено, – авт..):

Втім, на переконання нашого співрозмовника, розгін Майдану не вигідний навіть владі. Адже в історії такі випадки вже були і вони лише загострили протистояння:

Наш опитуваний погоджується з думкою, що у Луцьку не вистачає лідерів. Але чимало людей готові до дії і без них, - каже він. Щоправда, нескоординованість дій – аж ніяк не допомагає справі:

Всі розуміють, що затишшя, яке настало зараз у країні, - тимчасове. І всім би хотілося, щоб кров більше не проливалася. У цьому випадку йдеться не так про поступки якоїсь із сторін, як про те, щоб хтось один почув багатьох інших, щоб інтереси однієї людини не переважили інтересів усього народу. Бо дуже не співрозмірні ідеї й цілі одного й інших. А ще важливо завжди пам’ятати, що і Схід, і Захід – це Україна. Така різна, але одна на всіх.  

Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесь