ВОДТРК чинить тиск на журналістів

Події останніх місяців, що відбуваються навколо мене як журналіста і людини з чіткою громадянською позицією, спонукають відкрито заявити про тиск, який чиниться на мене і мою сім’ю керівництвом Волинської ОДТРК.

Маю всі підстави вважати, що це зумовлено, насамперед, рядом публікацій, що їх розміщувала громадсько-політична газета «Volyn Times», головним редактором якої я є.

У січні, коли вся країна переживала непрості часи, коли суспільно-політична ситуація була вкрай загострена, «Volyn Times» першим звернув увагу на замовчування суспільно важливої інформації, що стосувалася подій волинського Майдану, у новинах служби інформації ВОДТРК. З цього приводу було опубліковане відповідне звернення. Одразу після цього перший заступник гендиректора Марія Андрушко мала розмову на тему публікації з моїм чоловіком Андрієм Роїком, який у ВОДТРК обіймає посаду завідувача редакції.

Ситуація в країні й у Волинській області змінювалася вкрай блискавично. Заяву на звільнення написали керівники Волинської ОДА й обласної ради. Тема Майдану почала частіше з’являтися у новинах служби інформації телерадіокомпанії. Але 18 лютого з порушенням усіх журналістських стандартів в ефірі був показаний сюжет, який дискредитував активістів Майдану. 

Коли В.Янукович і ряд інших одіозних політиків утекли з країни й влада змінилася, активістам Майдану приділили багато ефірного часу на телеканалі «Нова Волинь». Але водночас у суспільстві гостро постало питання, як ЗМІ вплинули на ситуацію, як вони висвітлювали події. «Volyn Times» проаналізував стрічку новин на сайті найбільшого державного медійника в області. А вона рясніла інформацією про Партію регіонів і зверненнями її представників. Реакція на цю публікацію була миттєвою. Ольга Куліш викликала на розмову у свій кабінет мого чоловіка, намагаючись таким чином вплинути на мене, щоб я припинила піднімати питання, які стосуються роботи Волинської ОДТРК.

Але на те, як державна телерадіокомпанія висвітлювала життя області і події Майдану, звернули увагу громадські активісти. Вони ініціювали збір підписів під зверненням до нового голови облдержадміністрації Григорія Пустовіта з проханням здійснити подання на Держкомтелерадіо України, щоб там розглянули питання звільнення Ольги Куліш із займаної посади. Серед підписантів була і я. Коли ж одне з інформаційних агентств оприлюднило звернення, у коментарях під статтею анонімні дописувачі саме моїй особі присвятили найбільше своїх талановитих роздумів. Поширюючи відверту брехню, вони всіма можливими способами намагалися принизити репутацію, честь і гідність мою і моєї сім’ї. Мені відомо, що коментарі під різними «ніками» писали кілька людей. Підозрюю, що це далеко не рядові працівники ВОДТРК: «журналіст», «ВАСЯ», «А» - одна особа, «читач», двічі «Анонім», «вік» - одна особа, «справжні журналісти», знову «Анонім», «ДО КУНИНЕЦЬ», «лучанка» - одна особа.

Втім, вилитого привселюдно бруду виявилося замало. Керівництво Волинської ОДТРК, затято намагаючись дискредитувати мене в очах колег, неодноразово на нарадах і зборах колективу, що відбувалися останнім часом, публічно давало оцінки мені і моїй позиції, вдаючись до ганебних параноїдальних маніпуляцій з приводу формування мною якихось «чорних» списків, за якими нібито «люструватимуть» працівників телерадіокомпанії.

Останньою краплею мого терпіння у цій історії став виступ Ольги Куліш 14 квітня 2014 року на засіданні «круглого» столу на тему діяльності ВОДТРК. Попри те, що мене там не було, гендиректор компанії не оминула мою персону своєю увагою, цього разу публічно звинувативши в крадіжці якогось відео, яке я нібито розмістила «на своїй сторінці». Про це я і багато інших користувачів мережі Інтернет мали можливість почути й побачити особисто з онлайн-трансляції заходу у «Волинь-медіа». Чергові безглузді і безпідставні звинувачення на мою адресу з уст посадової особи, державного службовця, без жодних доказів, я сприймаю винятково як спробу відвертого тиску на мене як журналіста і головного редактора незалежного видання, що піднімає гострі і важливі теми.

Якщо про дотримання морально-етичних норм тут говорити більше не доводиться, то про порушення керівництвом Волинської ОДТРК ряду важливих законів варто нагадати. Адже особи такого рівня в цій ситуації яскраво демонструють своє звичайне юридичне невігластво.

Бо ст. 68 Конституції України передбачає зобов’язання кожного неухильно дотримуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з Конституцією, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, нею передбачених.

Статтею 277 Цивільного кодексу України у 3-ій її частині стверджується: Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. А в 4-ій частині цієї ж статті йдеться про те, що «поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.»

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод також гарантується право на повагу до приватного і сімейного життя.

Статтею 24 Закону України «Про інформацію» забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом…» Бо «умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність, згідно із законами України.»

Стаття 27 цього ж закону попереджає про те, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність, згідно із законами України.

P.S. Особисто мене ця вся ситуація не дивує. У Волинській ОДТРК завжди нетерпимо ставилися до тих, хто критикує їхню діяльність, зацьковуючи, а подекуди й доводячи людей до звільнення. Журналістам легко припасовують кліше порушників, постійно нагадують, як їм пощастило працювати у такому медіа-холдингу і наголошують на тому, що «в разі чого» їх там ніхто не тримає. Журналісти позбавлені права вільно висловлювати свою думку з приводу окремих тем, на які негласно накладено заборони.

Оскільки громадсько-політична газета «Volyn Times» та її партнери давно працюють у сфері правозахисту, ми беремо під особливий контроль ситуацію у Волинській ОДТРК. Цю заяву, як і багато інших матеріалів щодо діяльності цієї телерадіокомпанії, спрямуємо на відповідне реагування до правоохоронних органів.