Маніфест народження Нації (тези)

Україна Є! Шукаємо Українців!

Злочинною розкішшю є бездіяльність в час ґвалтування і грабунку Вітчизни.

Якщо Ви хочете критикувати, не пропонуючи виходу та власної участі, – критикуйте! Якщо Ви хочете кропити "крокодиловими слізьми" ілюзій Ваші вишиванки, – кропіть! Якщо і досі надієтесь на фюрерів і месій, – продовжуйте надіятись!

Нам набридли пусті балачки, духовні спекуляції та національне приниження під ажурний пустодзвін націонал - онаністів! Нам боляче за націю, соромно за державу, прикро за рабське мовчання громади! Настав час діяти!

Ми звертаємося до тих, хто дозрів до Вибору, хто не боїться гордо відстоювати своє право бути ЛЮДИНОЮ, особистістю …

Ми не партія і не секта, ми не рожеві і не сині. Ми ті, хто вибрав авангард, ті, хто прагнуть змінювати, а не скиглити, жити, а не виживати, ті, кому Бог дав велику честь зватись ЛЮДИНОЮ і УКРАЇНЦЕМ! І в цьому сенс нашого буття! Ставши одним з нас, частиною нашого братства по духу, Ви обираєте ДІЮ, приєднуєтесь до пошуку якісної альтернативи для українського народу, щодень працюючи на результат, не зраджуючи власних та спільних принципів.

Український народ заплутався у відчутті безвиходдя.

Щоб звільнитися від пут, треба зрозуміти, 

 Хто ми і де ми.

ЩО МИ МАЄМО:

· Інертність – наслідок переконання, що наша індивідуальна участь у політичному, культурному, державотворчому процесі всеодно нічого не вирішує;

· Зомбованість – наслідок "інформаційної війни", пануючої псевдокультури та небажання мислити;

· Заполітизованість – наслідок емоційної довірливості, політичної необізнаності та інерційної шаблонованості основної маси населення;

· Розкол – наслідок політтехнологічних маніпуляцій та неспроможності державної влади гарантувати виконання Конституції і законів;

· Світоглядне роздвоєння національного простору –наслідок відсутності спільної мети та національної самоідентифікації;

· Багатовекторність – наслідок відсутності чіткої стратегії державотворення та національних пріоритетів;

· Відсутність національно орієнтованого бізнесу;

· Криміналізація – наслідок забюрократизованності суспільних відносин, високого рівня корумпованості органів влади та правоохоронних структур.

ЧОГО ПРАГНЕМО:

· Створити сильну, необтяжену маргінальними шаблонами, ідейно-прагматичну команду патріотично орієнтованих особистостей, здатну, незалежно від політичних, світоглядних симпатій, віку та етнічного походження, достойно реалізувати власні знання, уміння й таланти – реальними, конкретними справами наповнити суть поняття УКРАЇНА;

· Отримати реальний результат від власних зусиль, спрямувавши емоційне невдоволення нинішнім станом суспільства в конструктивне русло конкретного, фахового та якісного вирішення проблем сучасності;

· Відродити почуття національної честі і самосвідомості, показати приклад тим, хто прагне захистити себе і своїх близьких від брехні, беззаконня, чиновничого свавілля, безкультур’я та хамства;

· Створити основи для народження, формування та утвердження УКРАЇНСЬКОЇ влади та її носіїв.

НОВА ЄВРОПА ПОЧИНАЄТЬСЯ З НАС!

У нас свій шлях! Ми молода держава, що робить перші кроки в осмисленні та усвідомленні себе як нації. Нам 20!

Ми починаємо свою новітню історію. В нас є шанс втілити достойні прагнення минулих поколінь, стати першими та кращими. Тому вікові шаблони європейських країн не повинні бути для нас беззаперечним взірцем. Брати краще, творити ще краще! – гасло нашого поступу. Досить маніпулювати історією, нехай минуле, нарешті, вчить нас!

НОВИЙ ЗМІСТ – СТАРИМ ПОНЯТТЯМ!

· Нація – це ідейно-духовна спільнота, що проживає на історичній території України та за її межами. Незалежно від етнічного походження, релігійних та світоглядних переконань визнає державність, незалежність та територіальну цілісність України, поважає національну мову й автентичну культуру, гордо сповідує принципи патріотизму та самоповаги, ідентифікуючи себе її представником.

· Духовність – це взаємопроникнення та чуттєво усвідомлений зв'язок з вищими законами та правилами Всесвіту. Духовність не є релігійною монополією. Релігія слугує лише інструментом на шляху до її досягнення. Спекуляції та жонглювання цим терміном є згубними, бо вони нівелюють його суть.

· Національна ідея. Чітка кристалізація національної ідеї є доленосною основою усвідомленого формування чіткої стратегії розвитку перспектив держави.

Наша концепція української національної ідеї :

Велика: інтелектуальна, культурна, економічна, обороноздатна, самодостатня європейська нація-держава.

Все що розділяє націю є антиукраїнським.

ЗВІЛЬНЯЄМОСЯ ВІД ШАБЛОНІВ …

· Філософія жертви. Пасивно-емоційне споглядання українцями власної політичної неспроможності до націотворення є результатом культивування філософії мучеництва та жертовності, що створили психологічний феномен історичної жертви, наклавши на неї печать фатальності та вічного страждання.

Розробка наступальної стратегії національно-патріотичної пропаганди та створення міфологеми національної героїки засобами мистецтва, науки, філософії за посередництва носіїв масової інформації – це основа патріотичного піднесення етносу і основний пріоритет практичної кристалізації Ідеї Нації.

· "Хохляцтво" – це суспільна проекція комплексу меншовартості українців. Культурна недорозвиненість та низька національна самоідентифікація ( при відсутності чіткого усвідомлення власного етнічного коріння) породили феномен т.зв. "хохла", як національно-ототожнюючої характеристики недорозвинених одноплемінників українців. Принизливо-примітивні, матеріально-"коритні" інстинкти “хохлів„ не мають нічого спільного з духовними пріоритетами та життєвими цінностями справжнього УКРАЇНЦЯ. Еволюційна обмеженість цієї домінуючої маси є причиною недосконалості суспільних відносин та комплексу політичної меншовартості.

Негоже нащадкам великих Оріїв, Трипільців і Скіфів, Сарматів, Слов’ян і Половців, Древлян і Волинян …– великих племен та народів, які утворили Русь-Україну, далі плекати в собі це модерне нігілістичне рабство. Визбиравши по краплині власну справжню культурну та духовну історію, що почалася не триста і не тисячу років тому, ми здатні здивувати світ власною прадавністю та автентичністю.

Настав час всім мислячим та небайдужим припинити забавлятися сенсаціями і постмодерними витребеньками і викорінити "хохляцтво", як ганебне явище сучасної України.

· Козацтво – це історична військово-політична структура, а не цирк, в який його перетворили недолугі “егопатріоти“. Треба припинити наругу над ідеєю козацтва і відроджувати не "шароварщину" на кониках з шаблями, не політичну сцену для пузатих генералів, а творити на його ідейній основі сучасну модерну елітну військову касту – основу нового українського війська.

· Вакуум для наслідування в суспільстві – актуальна загроза національно усвідомленій перспективі. Відсутність гідного прикладу та власної національної героїки, невміння захистити себе і свої права переросли в комплекс меншовартості та істеричну захисну реакцію, виражену в поведінкових стереотипах та в мові. Мат і так званий "блатняк", запозичені з недорозвинених культур сусідів та кримінальної системи, примітивізували взаємовідносини в соціумі. Тільки в недорозвиненому суспільстві діти граються в "кіллерів" та злодіїв.

Лише гідні приклади здатні створити гідну перспективу.

НОВЕ ОБЛИЧЧЯ – НОВІ ЦІННОСТІ

· Аристократизм – це почесне право бути ЛЮДИНОЮ, введене в ранг усвідомленого обов’язку. Почесно бути сином знатної людини, що багато зробила для свого народу і держави. Але син негідний цієї честі, якщо він не намагається заново і самостійно завоювати її.

Кращими не народжуються, право бути кращим виборюється кропіткою працею на благо суспільства.

· Честь – це прояв у суті людини ВИЩИХ правил і принципів буття, відображених в її діях. Це привілей, уподібнений короні. Якщо Ви перестаєте жити і працювати по-королівськи, Ви втрачаєте її. Ні титули, ні гонор, ні майно не дають права на неї.

Вимогливість до себе, повага до інших та захист честі Вітчизни є гідними ознаками Людини Честі.

· Совість – це внутрішній голос узгоджений з божественною волею, що знає шлях, по якому ми повинні йти. Совість – це компас для тих, хто шукає себе.

· Знання – це інформація, що піддається розумінню та накопиченню. Це те, що змінює.

· Віра – це впевненість без пояснень. Вона наповнює людину змістом і силою ідеї. Вірити – це користатись безкінечністю цієї сили.

· Переконання – це сила знань, що не вимагають постійних пояснень. Вони є еквівалентом нашої суспільної вартості. Лише щирі та сильні мають духовну мужність реалізовувати їх.

· Воля – це чітка концентрація усвідомлення внутрішньої сили. Ця необмежена потуга нашої суті здатна на все.

· Мужність – це ідейно-вмотивований порив внутрішньої сили, виражений в необхідності усвідомленої протидії страху. Тільки мужній долає все й живе по-справжньому.

· Обов’язок – це взаємна відповідальність за спільне майбутнє кожної окремої людини, родини, народу. Виконаний обов’язок – це свідома плата часткою свободи за власний спокій та загальний порядок, за право мати власну державу. Люди обов’язку – вартові нації, вони служать навіть тоді, коли інші святкують.

· Свобода – це право на свідомий вибір. Той, хто дбає тільки про себе, стає рабом власного его, хто дбає тільки про інших – втрачає індивідуальність. Лише гармонія власного та колективного народжує істинну свободу. Свобода, проявлена в гордій та чесній людині, творить громадянина – опору нації та держави. Відсутність прагнення до свободи – доля рабів.

· Дисципліна – це внутрішній наказ до самоорганізації та порядку. Вишкіл духу та тіла, направлений на самовдосконалення – суть дисципліни. Той, хто володіє собою, – володіє життям.

· Слава – це публічне визнання суспільної значимості людини. Вона приходить не навічно, а вимагає невтомної праці і боротьби.

УКРАЇНЦІ – це духовна спільнота свідомих людей, що постійно плекають в собі всі ці якості.

Ви або належите до них, або Ви – не УКРАЇНЕЦЬ.

КУЛЬТУРА: ОСНОВИ ЕКСПАНСІЇ.

· Людина – істота здатна мислити і творити.

· Культура – це усвідомлення ЛЮДИНИ в собі, це цивілізаційний метод росту від "тварі" до "ТВОРЦЯ". Культура суспільства – це відображення цивілізованості його членів. Краса – творить. Не краса – породжує химери.

· Псевдо і автентичність. Відсутність чіткої ідеології та стратегії розвитку держави, як формотворчої основи нації, стимулює домінування псевдокультури та субкультурних запозичень, що сформувалися на базі спрощених взірців ужитково-побутової обрядовості. Пошук та дослідження справжньої автентичної національної духовно-культурної основи, ґрунтовний аналіз причин помилок історичного розвитку, розробка та грамотне втілення нової, індивідуальної національно-культурної стратегії, сформованої на нових засадах, є першим кроком до культурної революції. Не примус, а кропітка професійна праця над формуванням моди й елітарності українського та створеної на її основі гідної альтернативи, є базисом революції стратегії та еволюції тактики. Визначення індивідуальних особливостей національної культури є першочерговим завданням нинішнього етапу.

· Наступальна пропаганда нових прогресивних ідей, виплеканих на кращих взірцях відродженої глибинної національно-автентичної культури та світових культур, на прикладах культурної давнини та величі власної нації, пошук нових, нетрадиційних форм та сучасних методів ефективного пропагування та втілення цих ідей.

· Розвиток мислення. Мислення – це можливість адекватно сприймати, розуміти, порівнювати та робити усвідомлені висновки для практичних кроків. Воно дарує особистості розуміння дії та свободу вибору. Його розвиток звільняє від страху, шаблонів та стадних інстинктів.

· Освіта. Якість та національна самобутність освіти – це якість та самобутність держави. Дипломований неук з купленою освітою – "троянський кінь" національної безпеки. Нації потрібні не папірці, а висококласні фахівці. Освіта – це не тільки навчання, але й виховання в гармонійному поєднанні індивідуального та колективного. На зміну інституту педагога як виконавчої штатної одиниці освіти повинно прийти розуміння значення навчання, виховання, плекання та утвердження ролі Вчителя, як представника провідної верстви суспільства – основи безпеки держави.

· Духовні основи релігій повинні назавжди зайняти належне їм місце, витіснивши з священних храмів бруд політики, гендлярства та розбрату. Церковність і релігійність – це тільки шляхи до духовності, а не сама духовність. Церкви мають стати, нарешті, духовною опорою нації і силою, яка консолідує та примиряє, а не знаряддям розбрату, торгів та політичних маніпуляцій. Лихварство, лицемірство, недолугість повинні бути виведені за межі Храму. "Холодну війну" релігій і конфесій повинен припинити "холодний розум" закону. Церковні інституції потребують реальних, якісних кадрових реформ. Священики повинні займатися душами пастви, а не бізнесом та ідеологією електорату. Релігійні громади, а не церковне керівництво, є основою церкви. Реформи в церкві повинні примирити та поєднати реалії сучасності та істини вічності. Дослідження священних писань та філософських концепцій, відродження теологічної просвіти та диспутів повинні стати основою розвитку сучасної духовної думки, формуючи нову індивідуальність із новим світоглядом. Втілення духовних принципів у конкретні справи для конкретної людини повинно наповнити реальним змістом суть віри.

· Просвіта. Світло думки та знань мислячих повинно освітлювати поступ нації. Невігластво є причиною неадекватного сприйняття дійсності людиною. Люди стали заручниками страху, стереотипів та шаблонів, що є породженням їхнього неуцтва і обмеженості. Цим користаються різні політичні ділки та ідеологічні спекулянти. Не бійтесь шукати нових знань, відкривати завісу незвіданого. Страх перед непізнаним – це перший сигнал консервації особистості. Нові, сміливі, оригінальні, навіть контраверсійні погляди – основа живого мислення.

· Виявляти та підтримувати авангардних особистостей, сприяти їх суспільній реалізації, активно доносити багатосторонню інформацію та прогресивні ідеї, шукати альтернативні методи та форми їх поширення – основні завдання сучасної просвіти. Формувати аудиторію, а не підлаштовуватися під неї – її мета.

· Мова – це візитка та беззаперечний доказ належності до певної нації. ЇЇ авторитет і популярність залежать не від наказів та циркулярів, а від величі слова тих, хто нею творить історію, культуру, справедливість. Проблеми мови не існує, існує лише політичний зиск та невігластво тих, хто нею спекулює. Поділ нації за мовною ознакою є штучним способом знищення її ідейної сили та єдності. Взаємоповага між національною мовою та мовами меншин, при чіткому усвідомленні авторитету української, як національно-консолідуючого фактору та ідентифікуючої ознаки, повинна стати пріоритетом розвитку держави.

Не кожен, хто володіє українською мовою, є українцем, але кожен, хто нею не володіє, не є ним.

· Родина – це кровна спільнота людей, об’єднаних спільними пращурами, спільною історією та спільною відповідальністю. Вона починається з мудрості старших і усвідомленої поваги молодших. Не вік, а авторитет і значимість кожного для родини та суспільства, є основою справжньої поваги.

Діти перетворюють шлюб в сім’ю, від них залежить перспектива роду. Виховання дитини патріотом роду, громадянином – це внесок батьків у формування майбутньої моделі суспільства. Родина – це осередок плекання особистості.

Родинний кодекс сімейних цінностей та традицій повинен забезпечити усвідомлення відповідальності кожного перед нащадками за власне життя та вчинки. Твій сором і твій успіх – це сором і успіх всієї сім’ї!

· Здоров’я. Нинішня медицина - це пропаганда для лінивих та надприбутковий бізнес на людській біді. Відсутність в охороні здоров’я саме охорони як такої, та абсолютна неефективної нинішньої системи профілактики й просвітницької пропаганди – причини фізичного виродження та вимирання нації. Охорона повинна мати попереджуючий та наступальний характер. Шаблони в підходах потрібно докорінно змінювати. Фізичне здоров’я людини – це пряме відображення її душевного стану. Фізична культура – це, в першу чергу, культура – культура розуміння, догляду та поважного ставлення до власного тіла, гармонізація психологічного стану особистості, здоровий спосіб життя, а не лише фізичні вправи та нормативи. Наші хвороби – це результат нашого неналежного способу життя і мислення. Катастрофічний стан здоров’я нації вимагає від системи охорони здоров’я організації незалежного фахового контролю, суворого відбору кадрів та створення експертних центрів з фахівців державного та недержавного сектору для вироблення спільної стратегії й тактики впливу на ситуацію.

· Тютюновий та алкогольний бізнес – це згубний бізнес на майбутньому нації. Реклама тютюну та алкоголю повинна бути обмежена, система продажу – чітко врегульована. Продаж біля навчальних та дошкільних закладів, під час масових заходів та відкрите вживання повинні бути заборонені. Санкції за появу в нетверезому стані, куріння в не відведених місцях, порушення громадського спокою та комфорту повинні бути посилені, система витверезників – відновлена. Слід стимулювати якісну контрпропаганду та передові профілактичні технології, створювати зони вільні від куріння та алкоголю.

· Збереження національних надбань. Збереження пам’яток культури, археології, екології, етнографічного надбання народу – це збереження національної самобутності нації. Їх знищення – це злочин проти неї.

· Сучасна архітектура і містобудування. Архітектура та містобудування – це відображення національної перспективи на основі автентичної самобутності концепцій і форм. Архітектори повинні стати зодчими національної архітектурної ідеї, архітектура повинна мати власне українське обличчя. Містобудівні проекти повинні проходити громадське обговорення. Обґрунтована позиція громадян щодо планування території є обов’язковою при прийнятті рішень місцевою владою.

· Екологія формує людину та її здоров’я. Збереження первинного органічного середовища, дарованого людині природою, – це збереження материнського лона Землі. Злочини проти природи – злочини проти людини.

ГРОМАДЯНИН І ДЕРЖАВА.

· Де є УКРАЇНЕЦЬ, там є інтерес УКРАЇНИ!

· Україну – громадянину, а не чиновнику. Громадянин є першою особою держави. Чиновник повинен чітко усвідомити своє місце – "слуги народу", а громадянин – наполегливо "допомагати" йому в цьому.

· Державне мислення замість політики. На зміну політикам, які думають лише про вибори, повинні прийти державні діячі, – творці гідного майбутнього для прийдешніх і нинішніх поколінь.

· Закон для всіх. Конституція – основа порядку в державі. Вона повинна виконуватись. Ні Президент, ні депутат, ні чиновник, ні суддя, ні бізнесмен – ніхто не повинен мати індульгенцій від закону. Міць держави базується на правосудді.

· Формування громадянина. Держава є, народ є – громадянина досі нема. Формування громадянина – першочергове завдання і основа стратегії розвитку держави. Саме справжній громадянин є гарантом недопустимості неефективної влади і її свавілля. Громадський контроль влади – наднеобхідна умова гармонійного, якісного розвитку громади та держави.

· Риба гниє з голови, а нація – з відсутності спільної мети. Не надійтесь на "месій" та партії. Надія – вбивця часу і дії! Тільки від нас залежить, в якій державі будемо жити ми та наші діти. Майбутнє – це вже сьогодні! Спільне завдання нинішнього моменту – змусити державу служити громадянину. Лише активний громадян, змінюючи ситуацію навколо себе, здатний змінити ситуацію в державі.

· Відповідальність за слова та дії перед громадою, а не перед партією – основа справжньої демократії. Відповідальність політиків має бути карною, а не лише політичною. Недоторканість депутатів має бути скасована, механізм відкликання депутатів, посадовців та чиновників – чітко виписано.

· Аудиторія: ні вік, ні стать, ні мова, ні здоров’я не можуть позбавити Вас права бути ЛЮДИНОЮ, бути УКРАЇНЦЕМ! Об’єднавши енергію молодості і мудрість зрілості для спільної мети, ми об’єднаємо і створимо справжню УКРАЇНУ!

Ми не прагнемо рятувати світ і не претендуємо на абсолютну істину. 

Ми не розраховуємо на вдячність і не розподіляємо милість

Ми не вчимо вас жити. Ми встановлюємо право! 

Марна справа тратити час на "горбатих", яких, як відомо, тільки могила виправить, свої зусилля ми направляємо на те, щоб вони не згорбили тих, хто народжений стояти прямо. 

Викоренити протиріччя та недоліки, що призводять до виродження нації, – ось наше завдання! 

І ми зробимо все, щоб наш приклад надихнув інших бути сильними, бути кращими, бути українцями! 

Ми прагнемо дії! Ми йдемо!