Виснаженість нації лікує сила духу

Країна вимірюється не територією, а силою духу. Ось над чим варто по-справжньому працювати українцям – щоб не повторювати помилок, які надто боляче б’ють по нас самих і по нашій історії. В цьому переконаний відомий сучасний український письменник Василь Шкляр, який презентував у Луцьку свій історичний роман «Маруся».

Юнка, яка, втративши всіх своїх братів, взяла до рук зброю і повела за собою воїнів. Отаманша, про яку досі складають легенди. Надто молода, щоби воювати, але й надто мудра, відважна, освічена у свої 16 років. Вона не змогла лишитися осторонь, коли ворог шматував Вітчизну й знущався над земляками. Такими мають бути справжні лідери. Олександру Соколовську Василь Шкляр не придумав, а взяв з історії – дослідив дуже багато джерел, перш ніж почав писати. І, як зізнався журналістам на прес-конференції, «Маруся» для нього самого стала несподіванкою, бо думав, що висповідався ще у «Чорному вороні» - іншому своєму історичному романі, що його уже 6 років поспіль розкуповують і в Україні, і за її межами.

Книги Шкляра особливо зараз надихають воїнів. Письменник потоваришував із бійцями батальйону «Азов» і вважає, що саме з таких молодих людей – які готові віддати своє життя за Україну – нині може сформуватися лідер нації. Але важливо чітко розрізняти, хто є хто – навіть серед тих, хто називається патріотом: 

Саме тому, що нація надто розрізнена, що «багато маємо манкуртів, москалів, хохлів і відвертих ворогів», у нас немає справжнього лідера, переконаний Василь Шкляр. Те, що після стількох втрат і подій Майдану люди ще голосують за Опозиційний блок, на його думку, свідчить про виснаженість нашої нації. А відтак, переконаний письменник, важливо працювати над силою духу, а не триматися за території: 

Після подій Майдану Василю Шкляру майже не пишеться, - як зізнався, живе із постійною тривогою в серці. Але це не означає, що писати він більше не буде. Бо є ще одна трагічна сторінка в історії України, яку б йому хотілося відкрити, - пов’язана з УПА.

Переповідати зміст романів Василя Шкляра немає сенсу. Їх треба просто читати. У них – і правда, і глибина, і запитання, і відповіді. Тож, знайдіть час і можливість зробити це. А мистецькому об’єднанню “стендаЛь» дякуємо за можливість поспілкуватися з автором.