Місцеві чиновники вкотре продемонстрували зневагу до історичної пам’яті своїх земляків. В Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту жодний посадовець міської та обласної влади не відвідав місце розстрілу 25 тисяч євреїв в урочищі Причищизна в Луцьку.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (International Day of Commemoration in memory of the victims of the Holocaust) - пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7). Відзначається він щорічно — 27 січня. Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.
Волинь, на території якої проживала велика етнічна єврейська община, зазнала величезних втрат в часи Другої світової війни. В довоєнному Луцьку проживало понад 70% євреїв. 90% з них стали жертвами Голокосту й нині лежить в кількох ямах урочища Причищизна, поруч з Гнідавським цукровим заводом. Лише меморіальна табличка на кургані, з сухою цифрою 25658, нагадує про кількість невинно загублених душ, що прийняли тут страшну мученицьку смерть.
В цю скорботну дату представники Громадської Ради Волині, Меморіальної фундації «Сефер Волинь» та місцевого осередку Українського товариства охорони пам'яток історії та культури традиційно ввечері відвідали могили земляків, щоб віддати їм належну шану. До їх подиву, вони виявились тут єдиними відвідувачами. На меморіалі, який потопав від давно не чищеного снігу, не було жодного людського сліду.
Добратись до пам’ятного знаку можна було лише ризикуючи травмуватись та потопаючи в снігу.
Бездіяльністю посадовців, які повинні слідкувати за благоустроєм та прибиранням цвинтаря, була очевидна. Як і очевидною була байдужість громади. Жодна людина не відвідала меморіал в цей день. Жоден чиновник Луцької міської ради та Волинської ОДА, незважаючи на державний статус цієї дати, яка щорічно офіційно відзначається з 2012 року, не спромігся вшанувати місце останнього спочинку десятків тисяч розстріляних тут мирних лучан та волинян! Хоча б ради формальної «галочки». Не було сьогодні тут і слідів представників общин, ні усюдисущих «радників», які люблять звозити масовку для самолюбування та принадження спонсорів. Про це красномовно шептав незайманий сніг, що теж байдуже лежав на цвинтарному камінні й могилах.
На фоні знищення та паплюження історичної пам’яті єврейської громади Волині, про що б’ють на сполох краєзнавці, науковці та єврейські організації краю, цинічним виглядало казенне звернення голови Волинської ОДА О. Савченка, що сьогодні було опубліковане на офіційній сторінці державної адміністрації. Від нього тхнуло стандартною казенщиною. Сам же чиновник, який волею долі попав в наш край, явно не усвідомив всю біль цієї великої історичної трагедії гостинної до нього Волині. Волині, закривавлена земля якої досі волає голосами знищених нацистами понад 110 тисяч синів та дочок єврейської національності.
Лучани, що відвідали цвинтар, мовчки розчистили кам’яні плити, встановили свічу пам’яті та поклали ритуальні камінчики на холодний камінь могили. Вони пам’ятають…
Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесь