„ПУМівський трикутник”

Список втаємничених місць, в яких зникають безслідно, побільшав на ще одне. У Палаці учнівської молоді, що у Луцьку, відбуваються неймовірні події – гроші, котрі батьки здавали впродовж багатьох років за навчання своїх дітей у різних гуртках, кудись поділися. Натомість з’явився фантом бухгалтера, який нібито обліковував кошти, що надійшли лише 2011 року.  

Протягом 2009-2010 року у Палаці учнівської молоді „благодійні” кошти – а так у цьому закладі називають гроші, які збирають з батьків нібито добровільно – не надходили. Бо в цей час платні освітні послуги Луцьким ПУМом не надавалися – така офіційна відповідь Луцької міської ради на інформаційний запит Комітету правозахисту та боротьби з корупцією.

Водночас станом на 1.10.2009 року у цьому позашкільному навчальному закладі було 40 (!) платних гуртків. Яким чином поєднати непоєднуване – знає тільки керівництво ПУМу в особі його директора Степана Сидорука. Коли батьки відчули запах „смаженини” й написали заяву у міліцію, він заметушився як муха у борщі. Що казати – ласий це шматок! Лише у травні 2011 року зі своїх сімейних бюджетів лучани віддали 87 700 грн. (!) на розвиток і добробут Палацу учнівської молоді.

Можна лише уявити, скільки було зібрано перед тим – щомісяця кругленькі суми упродовж кількох років. Тож втрачати „солодке”, комфортне й затишне місце пану Сидоруку сам Бог не велів. А відтак він, промовивши магічні заклинання, здійснив диво: посеред літа розгледів у своєму штатному розписі посаду бухгалтера, якого, виявляється, взяв на роботу ще у січні.

І куди тільки дивилися його очі! А, головне, - де була його пам’ять у травні, коли давав перші свідчення міліції? Адже тоді, зі слів пана Сидорука, Палац учнівської молоді ще власної бухгалтерії не мав і спрямовував усі „благодійні” на спецрахунок управління освіти. Та й у штатному розписі станом на 1.04.2011р. бухгалтера не було.

Мабуть, на всіх, хто потрапляє  у „ПУМівський трикутник”, нападає амнезія. З цієї ж причини керівники окремих колективів не пам’ятають, як вимагали і власноруч збирали гроші з батьків, розповідаючи їм байки про недалеке „світле майбутнє” їхніх чад.

Закрило очі пеленою і людям у зіркових погонах – з якого би боку до „ПУМівського трикутника” не підходили, як би не намагалися проникнути в глибини його світобуття, нічого роздивитися не можуть. У народі в такому випадку ще кажуть – „пороблено”. І на податківців, і на дсбешників м.Луцька навели „порчу”. А відтак їм здається, що там, де вимагають, насправді - дають добровільно.

Поплутав лихий і начальника міського управління освіти Олега Гребенюка: відповідаючи на інформаційний запит про джерела надходжень спонсорської і благодійної допомоги Палацу учнівської молоді, він мав необережність заявити, що це – непублічна інформація. І сам не втямив, як втрапив у частину 2 ст.16 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” (не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається фізичним та юридичним особам чи одержується від них).

То що ж насправді відбувається у „ПУМівському трикутнику”? І чому він виявився непосильним для луцької міліції? Відповіді має знайти громада, прокуратура Волинської області й обласна ДСБЕЗ, куди передано всі матеріали після нашої особистої зустрічі з начальником УМВС у Волинській області В’ячеславом Ходирєвим. Тож – далі буде...