Час тверезіти

Колишній головний «мент» країни тепер винен головному «ЗК» за гучне повернення у велику політику. Примітно, що сталося це в момент лавиноподібного падіння рейтингів т.зв. опозиції, яке почалося від кинутих в бік влади сніжків. Збіг? Умисел? Підстава? Незабаром побачимо…

Очевидне лише намагання Банкової створити багатоходовий політичний маневр на перспективу. Свідченням цьому є правовий повідок для екс-міністра, створений на його юридично сумнівному виході з в’язниці. Очевидним є і ймовірне підсилення особистісного протистояння в коаліції. Сьогоднішні заяви його соратників про створення нової «радикальної» партії і перспективу конкуренції в опозиційному середовищі це лише підтверджують.

Удавана гримаса поступок перед Заходом з примарною перспективою звільнення Тимошенко є лише моментом торгу для Януковича і компанії, що дарує їм головне -  час невтручання. А саме він дуже необхідний  для відволікаючих ідеологічних вихлопів, що маскують банкрутство країни і великий бенкет на її економічних останках. 

Тож чергове воскресіння нового спасителя, якого маніакально чекає інерційна свідомість втомленого українського обивателя, дає фору лише творцям політичного безриб’я. 

Прикро, але пройшовши етап політичних розчарувань, ми, як нація, і досі борсаємося в тій же маргінальній політичній купі, так і не спромігшись проявити мудрі обличчя з новою системою цінностей і якістю світобачення. 

Поринаючи в черговий простір простодушної надії, може варто почути нарешті біблійні істини і не наливати нове вино в старі бурдюки? А особливо – не доручати цей процес схильним до політичного алкоголізму. Час думати. Час діяти. Час тверезіти…