Одна і з буковинських легенд свідчить:
«Колись люди були не такі, як тепер, а велети, що хмари чіпляли їм за голови. Оден хлопець-велет грався і побачив маленького чоловіка з кіньми й плугом. Той чоловік був такий малий, як теперішні люди. Молодий велет узяв його разом з кіньми й плугом на долоню та й приніс до хати.
- Мамо, адіть, що я найшов. Який червак!
- Возьми і віднеси його туди, де він був. Це не червак. Це такі люди будуть після нас, - сказала хлопцеви мати.»
Ось така вона мудрість народна — пророча. Щодалі - то дрібнішаємо.