Ніч під воротами музею

- Куме, приходьте в гості. - Так у вас же злий пес. - Так отож… З огляду на ставлення до лучан і гостей міста, мабуть саме цей принцип покладено в основу луцької культурно-туристичної політики... 

Луцьк розпочав туристичний сезон. В рамках міжнародної акції «Ніч музеїв» вночі із 17 на 18 травня Художній музей, що розмістився в древніх мурах «Замку Любарта», також мав би відкрити двері для відвідувачів. Але незважаючи на анонсований вільний вхід, потрапити до нього змогли не всі. Знову дала про себе знати «добра» луцька традиція поділу на «чорних і білих». Не змогли в цей вечір зробити своє «приємне відкриття» культурного Луцька і гості з північної російської столиці Санкт-Петербурга, які марно намагались скористатися луцькою гостинністю в супроводі лучан, яких організатори особисто запросили. Потрапити до картинної галереї їм так і не вдалося. Ковані ворота луцького замку зустріли їх, як колись зустрічали хіба що війська завойовників. Проте, на відміну від середньовічних охоронців, сучасні так звані стражі були напідпитку і навідріз відмовили російським гостям – ті так і не змогли потрапити на музейну акцію. П’яненькі сторожі зіслалися на вказівку свого шефа Рабана (якого ще місяць тому відсторонили від виконання службових обов’язків. Але незважаючи на рішення прокуратури і облдержадміністрації, він продовжує хазяйнувати в заповіднику), наполегливо заявивши, що «в галереї є свій начальник, а в них – свій.» Мовляв, їх нічого не обходить.

Не зарадив ситуації й екс-керманич всієї луцької культури пан С.Годлевський, який в супроводі двох панянок саме виходив із музею. Він був настільки зайнятий своїми молодими партнерками, що абсолютно не відреагував на прикру ситуацію. Запрошеним все-таки вдалося додзвонитися до організаторів, - але вони була дуже заклопотані фуршетом… Тож, попросивши вибачення в російських колег за луцьку гостинність, з неприємним осадом в душі побрели лучани темними вуличками «хлібосольного» Старого міста… 

Культура і туризм - це не тільки офіційні заходи, екскурсії і намети в центрі. Це – насамперед, непідробна повага до мешканців свого міста та його гостей. Доки ми не зрозуміємо глибинний зміст цих понять, не варто волати на всю околицю, привертаючи увагу сусідів, щоб вчергове продемонструвати свою провінційність.