Невгамовні бродяги

Мене звати Юрій Борисов. 27 років. Сам з Полтавщини, але зараз живу й працюю у Києві. За фахом - економіст-міжнародник, влаштувався менеджером з продажу на одну з численних приватних фірм. Таких людей, як я, в Україні - мільйони. Не вважаю себе якимось винятковим. 

За станом душі я - вільний мандрівник. Багато подорожую. Їжджу сам, без туристичних фірм, адже це набагато цікавіше та (й чого там брехати) значно дешевше. Але гроші – не головне. Якщо ти хочеш побачити країну такою, як вона є насправді, потрібно їхати самому, спілкуватися зі звичайними людьми, ходити по базарах і спальних районах. Коли ти їдеш із турфірмою, тобі показують переважно розкручені місця, «потьомкінські фасади». Мене це не влаштовує. Я - не турист, а саме мандрівник. Можете назвати мене дослідником.

Подорожі – це стан душі. Я переосмислюю себе, речі навколо, своє ставлення до всього крізь призму мандрівок. Подорожуючи іншими країнами, я знайомлюсь із новими людьми, набираюся вражень. Дехто вважає, що мандрівники тікають від чогось. Певною мірою так і є, але для мене на першому місці - дослідження світу. Я бачу інші культури, духовно збагачуюсь.

Раніше катався переважно Європою, але останнім часом почав їздити до Західної Азії. Загалом був у 15 країнах. Кожна з них по-своєму цікава. Дуже сподобалось у Фінляндії, Естонії, Голландії, Білорусі, Туреччині, Грузії, Вірменії. 

Білорусь може виглядати у цьому списку дещо дивно, бо це - сусідня країна, яка не надто відрізняється від нас – спільні корені, перебування у складі СРСР тощо. Але я тоді мав лише 20 років, був молодий і натхненний. Разом із приятелем ми поїхали у Брест електричками. То було незабутнє враження! Ми ночували у потягах, мили ноги в парковому каналі, знайомились із бродячими музикантами. Інколи навіть не знали, де зупинимося сьогодні на нічліг.

Вразив Стамбул. То неймовірне місто із майже 20-мільйонним населенням. В це важко повірити, але за площею воно не набагато менше за Чернівецьку область (!), i при цьому дуже затишне.

Вразили Грузія і Вірменія. Туди ми їхали через Росію. А саме – через Північну Осетію. Багато хто нас відмовляв від того задуму, адже у новинах лякають, що там небезпечно, мало не на вулицях стріляють. Та нас зустрічали винятково позитивні люди, постійно допомагали.

Якось їхав 20 годин у автобусі. Також справило враження J

У подорожах не обмежую себе. Їжджу потягами, автобусами, літаю літаками, інколи навіть автостопом.

Куди поїду наступного разу? В планах - Молдова. А взагалі мрію організувати якусь потужну експедицію з однодумцями й «рванути» десь на Близький Схід. Ще подобаються Бразилія, Аргентина, Чилі, Південна Корея, Монголія, Іран. Та я поки що так далеко не зазираю. Бог дасть – будуть і нові мандри.

У лютому 2011 року я створив своїх «Невгамовних Бродяг», разом із приятелем Андрієм Пеляком. Ми просто багато подорожуємо й одного разу впіймали себе на думці, що коли шукаєш інформацію про якусь країну чи місто, то все російською. Навіть в Україні! Та й інформація ця дуже розкидана і часто недостовірна. Ми вирішили створити власний мандрівний портал українською мовою, на якому будемо ділитись із людьми досвідом. Фішка нашого ресурсу в тому, що тут може зареєструватися будь-хто і викласти звіт про свої мандри й пригоди, поділитися цінними даними чи фото. Також є форум для обговорень, на якому можна зареєструватись і спробувати знайти попутника.

Та й Інтернет українізувати хтось же повинен... 

Якщо наш сайт допоможе знайти необхідну інформацію бодай одній людині, то я вже вважатиму, що вкладав у нього зусилля не дарма. Є в нас і група на Фейсбуці. Хто користується цією соцмережею, ось адреса –https://www.facebook.com/brodiahy

Невдовзі хочемо організувати безплатний вебінар. Ми хочемо поділитися своїми знаннями (а їх накопичилось чимало) й досвідом з іншими людьми. А саме: як подорожувати самому без тур фірм, як знайти дешевий рейс, як самому відкрити візу, щоб не переплачувати посередникам. 

Та найголовніше – це філософія. Ти не просто їдеш подивитися на якісь красиві будиночки чи сфоткатись зі склянкою мохіто в гамаку під пальмами, а досліджуєш світ. Пізнаєш людей. Це – стиль життя. За великим рахунком. 

Подорожуйте – це дуже цікаво! Нехай щастить!