"Поки ми єдині - ми непереможні!"

Пісня "La Unidad Popular" з її безсмертними словами "El pueblo unido jamás será vencido" – “допоки ми єдині – ми непереможні” - чи не найкращий зразок  всесвітньо відомого патріотичного твору, здатного об'єднати людей, коли їм загрожує небезпека. Та й взагалі згуртувати людей заради чогось або проти чогось. Це підтверджує багато фактів.

У 1970 році легендарний чилійський поет, режисер, політичний активіст і співак Віктор Лідіо Хара Мартінес оновив текст пісні «Venceremos» («Ми переможемо») на замовлення партії «Народна єдність», яка перебувала під керівництвом Сальвадора Альєнде, і стала в результаті її гімном. Музику до тієї пісні написав не менш знаний композитор і поет Серхіо Ортега - він народився в невеликому чилійському портовому містечку Антофагаста 2 лютого 1938 року, вивчав композицію в Національній консерваторії при університеті Чилі. У 1969 році Ортега став професором. А рік потому - директором університетського телеканалу, на якому пропрацював до 1973-го. Після перевороту Ортега втік до Франції, де і прожив до смерті. Йому було надано дозвіл на повернення в Чилі в 1983 році, і він кілька разів побував на батьківщині. Під час свого вигнання Ортега керував Національною школою музики у французькому Пантіні.

Серхіо Ортега був активістом комуністичної партії народної єдності Чилі до  останніх своїх днів. Він не тільки написав «Venceremos», а й творчо переробив передвиборну програму Сальвадора Альєнде в 1970 році, перетворивши її в цикл «Програмна пісня», виконаний гуртом Inti-Illimani. Також Ортега написав гімни Радикальної партії, Центрального союзу трудящих і союзу комуністичної молоді, але все-таки найвідомішою його піснею стала написана того ж року "La Unidad Popular".

Альєнде тоді переміг на виборах, випередивши свого суперника на 1,5% голосів. Простий люд радів, але опозиція в центрі столиці розмахувала білими хустинками, закликаючи врятувати їх від комунізму. Надалі противники  обраної влади, не бажаючи миритися з таким status quo, влаштовували заворушення на міських вулицях, заповнювали їх сльозогінним газом, нищили машини, розбивали скло вітрин тих закладів, чиї власники підтримували обраного президента країни. У 1971 році ЦРУ активно брало участь у національній та міжнародній кампаніях зі знищення економіки Чилі. Корпорації США за безцінь скуповували чилійські надра, банки заморожували міжнародні фінансові операції, деякі підприємці займалися неприкритим саботажем. Уряд змушений був провести націоналізацію родовищ міді, а також намагався покінчити зі страйками і ввести робоче самоврядування на виробництвах. Такі адекватні дії Альєнде викликали «праведний гнів» головного борця за світову демократію.

11 вересня 1973 по радіо на військових частотах прозвучала фраза «Llueve sobre Santiago» - «У Сантьяго йде дощ», що послужило початком фашистського військового заколоту в Чилі прихильниками генерала Піночета за підтримки США і призвело до насильницького повалення президента Сальвадора Альєнде. Бунтівники знищили тоді більшість пропрезидентських радіостанцій. Працювало лише «Радіо “Магальянес». Воно й передало останнє звернення президента до народу. Потім диктор сказав: «У будь-який момент нашу трансляцію можуть перервати, але ми будемо продовжувати працювати до самого кінця». Станцію запекло обстрілювала оскаженіла вояччина, а в ефірі звучали пісні Серхіо Ортега. Коли лунали слова пісні у виконанні групи «Quilapayun» «... el pueblo unido jamás será vencido ...», диктори станції не могли стриматися і скандували... Прозвучали автоматні постріли... І в ефірі настала тиша... 50 співробітників радіостанції розстріляли на робочих місцях ... 

Пісню почули. Й вона одразу стала символом революційної боротьби за свободу, а пізніше - інтернаціональним гімном. В Ірані мелодія була використана в пісні патріотів під час революції проти монархії в 1979 році. У «Barpakhiz» («Вставай!") перською мовою в приспіві звучали слова: «Вставай, знищ ворожий палац!". У 90-х роках на Філіппінах виконували «Пісню перемоги». Також ідею цього гімну використовували в офіційній пісні “помаранчевої” революції в Україні  2004-го. Переклад "La Unidad Popular" здійснено багатьма мовами світу, в тому числі, німецькою, російською, мовою фарсі та іншими.

А Серхіо Ортега помер від раку у 65 років, 15 вересня 2003 року, в Парижі. Це сталося через чотири дні після 30-ї річниці кривавого військового перевороту. Почути пісню в різних виконаннях разом  із авторським текстом можна тут: