Чиновницьке свавілля у Залаззі

Мешканці села Залаззя Любешівського району, які звернулися до нашої редакції, вважають, що їхній сільський голова зловживає службовим становищем і не виконує своїх прямих обов'язків.

Микола Лавринюк очолює Залаззівську сільську раду вже 15 років. Люди кажуть, що за цей час у селі мало що змінилося на краще. “Його роботи не видно. Бо він все для себе робить,” - розповів нам у телефонній розмові мешканець села п.Степан. Ще одна мешканка Залаззя - Галина Остапчук — у своєму листі написала про те, що сільський голова відмовив їй у наданні земельного паю, а на її зауваження про те, що у сусідньому селі “людям роздали паї, відповів: “То ідіть у Ворокомле і нехай вам там наміряють землю”.” З іще одного листа дізнаємося, що “за 15 років в селі було все продано (особливо земля, державні приміщення), село завели у глуху безодню, бо хто насмілиться сказати слово, не дає (сільський голова — авт.) в сільській раді довідок про склад сім'ї і т.д... Одним словом, у Любешівській глибинці с. Залаззя панує здирництво, брехня, хамство, а голоси на виборах куплені за горілку, оскільки у селі — безробіття і люди схильні до легкого заробітку...”- написала Лариса Юхимчук.  

Чи не найголовніша пролема з тих, які існують у Залаззі, - самобуди, вважає Валерій Федчик. Один із таких може з'явитися біля його будинку — прямісінько посеред дороги. Сільський голова спочатку дозволив там будуватися – незважаючи на те, що земельна ділянка розташована за межами проекту планування та забудови території села.

Депутати на засіданні сесії Залаззівської сільської ради, як не дивно, таке рішення підтримали.

Місцеві мешканці спохватилися, коли їхній односельчанин почав заливати фундамент – адже встановивши хату посеред дороги, він перекрив би доїзд до їхніх будинків. Люди почали звертатися до відповідних контролюючих органів. Прокуратура Любешівського району здійснила перевірку і скасувала рішення сесії як незаконне, а самобудівця притягнули до адміністративної відповідальності і зобов’язали припинити будівництво.

Втім, як завжди у таких випадках, самобуд ніхто не зніс.

Прокуратура внесла подання Залаззівському сільському голові, аби він вжив відповідних заходів. І пан Лавринюк вирішив його виконати в оригінальний спосіб – подав до суду і на того, кому сам же давав дозвіл на будівництво, і на того, хто на нього поскаржився правоохоронцям. А потім на засідання суду не з’явився. І цей так би мовити спір програв.

Цікаво, що на засіданні колегії Любешівської райдержадміністрації ще минулого року обговорювалися проблеми, які існують в Залаззі. Про це, зокрема, свідчить стаття «Яка робота – такий і підсумок» районної газети «Нове життя» від 2 квітня 2011 року. Її автор серед іншого написала, що на зауваження про необхідність ремонту приміщення Будинку культури Микола Лавринюк відповів, що «зараз немає потреби, бо не йдуть дощі»… Крім того, в статті повідомляється, що Залаззівський сільський голова затримує виготовлення та видачу Державних актів на право власності на землю, оскільки «не погоджує схему впорядкування території земельних часток (паїв) та зволікає з поданням відомості розподілу». На засіданні колегії також була внесена пропозиція визнати роботу Миколи Лавринюка незадовільною. Але під час голосування шістьма голосами проти чотирьох йому дали ще один шанс виправити всі недоліки.

Мабуть, Залаззівський сільський голова не сприйняв засідання колегії серйозно. Бо й далі люди на нього скаржаться і вказують на ті ж недоліки в його роботі. То чи повинна така людина керувати громадою? Це запитання ми скеруємо голові Волинської ОДА Борису Клімчуку. 

09.08.2012 р.