Луцький міський голова Микола Романюк намагається ввести цензуру в місті. Він чітко дав це зрозуміти на оперативній нараді, що відбулася 9 лютого
«Пропоную петиції, які стосуються людей, не приймати, або блокувати ще на сайті ради», ‒ зазначив Микола Романюк. Він влаштував чергову істерику після цілком виправданої вимоги громади, викладеній у петиції і підтриманій понад 300 голосами, - заборонити захаращувати простір міста скульптурним мотлохом скандальновідомої аматорки Ірини Дацюк. Це питання, як і афери з бюджетними грошима навколо нього, давно і широко обговорюють в соціальних мережах, а також у фаховому середовищі. Але керівництво міста вперто зневажає думку містян і підтримує афери з відмиванням коштів на пам’ятниках та меморіальних табличках, на які має монополію аматорка.
Микола Романюк явно переплутав свої повноваження з монархом чи президентом. А тому принагідно нагадуємо, що петиції - це не забавка мера на своєму сайті, а визначене законом України «Про звернення громадян» право. Стаття 23 чітко визначає обмеження щодо петицій. «Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.»
Тож, якщо особисті вподобання посадової особи перевищують вимоги, прописані в законі, - це не інакше, як як спроба введення цензури й обмеження конституційних прав громадян на звернення і свободу думки. І це вже кваліфікації, що вимагають реагування прокуратури.
Прикро, що такі істеричні прояви юридичного невігластва й відсутності талантів управління містом вчергове оголюють голос старої комуністичної системи, що яскраво лунає з вуст нинішніх керівників і заважає реформам країни.
Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесь